Критика проекту Закону «Про комерційний облік комунальних послуг»

22 червня Верховна Рада прийняла за основу проект закону «Про комерційний облік комунальних послуг».

 22червня Верховна Рада прийняла за основу проект закону «Про комерційний обліккомунальних послуг».

Дозволюсобі деякі міркування щодо цього законопроекту.

 1.       Щодо виникнення «права власності» навузли комерційного обліку.

Тричізаконодавець в тексті Закону зазначає, що вузли комерційного обліку належать направі власності власнику (є спільною сумісною власністю співвласників) будівлі.

Прицьому не урегульовано, на підставі чого виникає таке право власності. Стаття 41Конституції України визначає, що право приватної власності набувається впорядку, визначеному законом. Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає,що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповіднодо закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Алев даному випадку волею власників будівлі щодо набуття права власності наприбори обліку ніхто не цікавиться, лише констатується факт дивовижноговиникнення права власності на прибори обліку. Чинним законодавством передбаченіпроцедури платного примусового відчуження у власника майна (реквізиція), табезоплатного позбавлення права власності (конфіскація). Проте, законодавством Українине врегульована можливість примусового набуття права власності. Навіть увипадку дарування речі обдарований повинен надати свою згоду на прийняттяподарунку.

Зазначеніпроекти новел законодавства конфліктують з чинним законодавством та взагалі неузгоджуються з концепцією права власності, оскільки відповідно до статті 316Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), якевона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі іншихосіб. Але, в нашому випадку, виникає «іграшкове» право власності. Волю власниканіхто не питав, і право власності здійснюється виключно залежно від волі іншоїособи. (Спів)власник вузла комерційного обліку має лише обов’язки:

Зобов’язанийвстановити прибори обліку за власний рахунок або компенсувати вартість приборуобліку та його монтажу, за ціною, яку зазначить постачальник послуги.

Зобов’язанийзабезпечити схоронність та страхування приборів обліку

Зобов’язанийза власний рахунок проводити періодичну повірку приборів обліку

Зобов’язанийнадати вільний доступ до приборів обліку представникам постачальника послуги

Зобов’язанийза власні кошти проводити ремонт приборів обліку.

Останнявишенька на тістечку під назвою «нехтування правом власності» – «У разі якщовласник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди встановленнювузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю,оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля,може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якійобладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговуваннятакого вузла обліку» (ч. 3 ст. 3 цього законопроекту).

Ачи є повноцінні  права у власника такогомайна на володіння, користування та розпорядження? З урахуванням положень цьогозаконопроекту, враховуючи положення ч. 3 ст. 6:

«Забороняється демонтаж вузла обліку, в тому числікомерційного, для обслуговування без його заміни на вузол обліку,укомплектований засобами вимірювальної техніки такого самого або вищого класу точності,крім випадків, коли такий демонтаж здійснюється у зв’язку з відмовою споживачав установленому законом порядку від надання відповідної комунальної послуги абопроведення повірки (ремонту).»

Очевидно,що ні.

 2.       Щодо розмежування внутрішніх і зовнішніхінженерних мереж

Законодавецьв ст. 1 намагається розділити відповідальність оператора зовнішніх інженернихмереж, та обмежити відповідальність постачальника послуги лише межами зовнішніхінженерних мереж:

зовнішніінженерні мережі - зовнішні теплові мережі (крім мереж систем автономноготеплопостачання), зовнішні мережі гарячого водопостачання (крім мереж системавтономного гарячого водопостачання), зовнішні водопровідні мережі (крім мережсистем автономного водопостачання) до вузла комерційного обліку;

11)оператор зовнішніх інженерних мереж - власник зовнішніх інженерних мереж, а вразі якщо зовнішні інженерні мережі використовуються іншою, ніж власник, особоюабо є безхазяйними - особа, якій такі мережі власником передано у користування(управління, господарське відання, оренду, концесію) або яка здійснює фактичнекористування такими мережами для транспортування відповідно теплової енергії,гарячої води, питної води;

4)вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облікспоживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під’їзді),обладнаній окремим інженерним вводом;

Проте,така позиція суперечить положенням ст. 19 Закону України «Прожитлово-комунальні послуги»

«4.Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованогопостачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єктгосподарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

5.Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг зводовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіхформ власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність зцентралізованого водопостачання та водовідведення.»

3.       Щодо джерел фінансування придбання тамонтажу вузлів комерційного обліку.

Закономпередбачаються три шляхи фінансування встановлення лічильників в будинках, девідсутні прилади обліку:

Вузлиобліку встановлюються виконавцем комунальної послуги, який розстрочує сплатувнесків на п’ять років, або інший строк, за згодою сторін.

Співвласникибудинку самостійно встановлюють прилади обліку за власний рахунок.

Фінансуванняз коштів місцевого бюджету.

Якми бачимо, який би варіант не було обрано, в будь-якому випадку за встановленнялічильників заплатить кінцевий споживач. Законодавцем навіть не декларуєтьсяможливість залучення коштів на цільові інвестиційні програми від третіх осіб.

 4.       Щодо здійснення періодичної повірки засобіввимірювальної техніки.

ЗаконУкраїни «Про метрологію та метрологічну діяльність» в чинній редакції (ч. 4 ст.17) чітко визначає:

«Періодична повірка, обслуговування таремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальноїтехніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунківза спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що євласністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, щонадають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасністьпроведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числідемонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результативимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожитіелектричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб,покладається на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-,тепло-, газо- і водопостачання.

Періодична повірка проводиться зарахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.»

Проте,законопроектом пропонується нова редакція абзацу першого – третього частини 4статті 17  Закону України «Про метрологіюта метрологічну діяльність»:

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж,транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірюваньяких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутовихпотреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільноювласністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахуноксуб’єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання, якщо інше не встановлено договором,укладеним відповідно до законів, що регулюють відносини у сферахелектроенергетики та газопостачання.

Відповідальність за своєчасністьпроведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числідемонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результативимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергіюі газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласниківбагатоквартирного будинку, покладається на суб’єктів господарювання, що надаютьпослуги з електро- і газопостачання. Відповідальність за своєчасністьпроведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числідемонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результативимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків заспожиті теплову енергію і воду) покладається на суб’єктів господарювання, щоздійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.

Періодична повірка засобіввимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються дляздійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться зарахунок тарифів на електро- і газопостачання або за рахунок постачальника послуг комерційного обліку.Періодична повірка засобіввимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються дляздійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду)проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Прокомерційний облік теплової енергії таводопостачання».

 Щобне гаяти час на аналіз редакцій, зверну вашу увагу на те, що згідно з п.10 ч. 1ст. 1 законопроекту в обслуговування вузлів обліку включено також повірку, а відповідальністьза сплату внесків за обслуговування вузлів обліку покладається на (спів)власникіабудинку.

Нагадаю,що станом на сьогоднішній день вартість повірки включено в чинні тарифи.  За умови прийняття цього законопроектувиникає питання щодо корегування тарифів в сторону зменшення, оскільки споживачмає платити за повірку або в складовій тарифу, або окремо визначеними цільовимиплатежам.

 5.       Щодо (не)зменшення тарифів накомунальні послуги

Улюбленатема кожного популіста, але слід зазначити, що у випадку прийняття цього закону повинно відбутися зменшення тарифів накомунальні послуги.

Наприклад,Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальногогосподарства України у 2014 році затверджено Методику розрахунку втрат питноїводи підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання.Згідно з п.2 цієї Методики, втрати питної води, зокрема, включають:

1)витоки питної води, у тому числі:

витокипри підйомі та очищенні;

витокиводи з трубопроводів при аваріях;

схованівитоки води з трубопроводів;

витокиводи з ємнісних споруд;

витокиводи через нещільності арматури;

витокиводи на водорозбірних колонках;

2)необліковані втрати питної води, у тому числі:

втративоди, які не зареєстровані засобами вимірювальної техніки;

втрати,пов’язані з невідповідністю норм водоспоживання до фактичної кількості спожитоїводи;

втрати,пов’язані з несанкціонованим відбором води з мережі;

технологічнівтрати води на протипожежні цілі.

Якми бачимо, значна частина втрат води після встановлення побудинкових приладівобліку буде обліковуватись, та відповідно, необхідно буде ставити питання прозменшення тарифів на водопостачання. Станом на сьогоднішній день втрати води вжитлових будинках відрізняються приблизно від 10% від загального обсягу спожитоїводи в будинках з ОСББ, до 30% і більше в гуртожитках. У іншому випадкуспоживачі будуть двічі сплачувати за втрати води – один раз за втрати,передбачені в самому тарифі на водопостачання, а другий раз – за показамизагальнобудинкового приладу обліку.

6.       Щодо «мертвих» норм законопроекту

 6.1.Стаття 1 надає визначення термінам, серед яких

9) комерційний облік комунальних послуг (далі -комерційний облік) - визначення за допомогою вузла комерційного обліку або завстановленими правилами у передбачених цим Законом випадках кількісних таякісних показників комунальної послуги, вимірювання яких забезпечується вузломобліку на підставі яких проводяться розрахунки за спожиті комунальні послуги;

НКРЕКПвизначає вимоги щодо показників якості з централізованого постачання холодноїводи: повинні відповідати вимогам щодо якості і тиску  води, а такожрозрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

http://www.nerc.gov.ua/?id=19484

тацентралізованого опалення та постачання гарячої води повинні:

з централізованого постачання холодноїта гарячої води - вимогам щодо якості і тиску  води, температуригарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору;

 з централізованого опалення -нормативній температурі повітря у приміщеннях  квартири (будинку садибноготипу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником(балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів доутеплення  місць  загального користування будинку.

http://www.nerc.gov.ua/?id=19518

Технічнонеможливо впровадити лічильники, які зможуть фіксувати якість та тиск води, абонормативну температуру повітря у приміщеннях квартири.

 6.2.В законопроекті в ч.1 ст. 2 амбіціозно декларується, щоцей Закон регулює відносини щодо…

2) розподілу міжспоживачами обсягу спожитих комунальних послуг;

Проте, вся10 стаття законопроекту «Розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами»містить посилання на бланкетну (відсилочну) норму на неіснуючу «Методикурозподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену центральним органомвиконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферіжитлово-комунального господарства».

 6.3.П. 9 ст. 4 позбавлений сенсу, оскільки абзаци 1 та 2протирічать один одному:

9. Якщо на день набрання чинності цим Законом 100 відсотківсамостійних об’єктів нерухомого майна убудівлі оснащено вузламирозподільного обліку витрат теплоносія (засобами обліку гарячої води) у системіопалення, встановленими відповідно до будівельних норм та проектноїдокументації, вони можуть використовуватися для цілей розподільного обліку.

Оснащення систем опалення будівель для здійснення розподільногообліку теплової енергії вузламирозподільного обліку витрат теплоносія (засобами обліку гарячої води)забороняється.

Висновки:зазначений законопроект є таким, що порушує положення Конституції України,Цивільного кодексу України, та таким, що не вирішує завдання, які декларувалисязаконодавцем як мета прийняття такого закону.