Фінансові інструменти для підтримки бізнесу під час карантину: що треба знати?
Держава намагається підтримувати підприємців під час карантину, для чого впроваджує програми – фінансові інструменти, які б мали допомогти бізнесу вижити.
Держава намагається підтримувати підприємців під час карантину, для чого впроваджує програми – фінансові інструменти, які б мали допомогти бізнесу вижити.
Так, з метою надання допомоги бізнесу та подолання наслідків пандемії Уряд вніс зміни до програми державного кредитування.
Умови нової програми
Розглянемо, що змінилося, та як підприємцям отримати допомогу.
1. Збільшено коло суб’єктів підприємництва, які можуть одержати державну фінансову підтримку за програмою. Тепер подавати до банків-партнерів проекту заявки на кредит зможуть підприємці, максимальний рівень річного доходу яких не перевищує 100 мільйонів гривень (до карантину гранична сума не мала перевищувати 50 мільйонів).
2. Збільшено максимальну суму кредиту до 3 млн грн. та розширено цілі, на які можуть надаватися кредити за програмою. Зокрема на діяльність, пов’язану з виробництвом лікарських засобів, медичних виробів або медичного обладнання, а також для покриття постійних витрат, які не залежать від обсягів виробництва (зарплати працівників, орендні та комунальні платежі, податки та інші витрати, необхідні для збереження підприємництва).
3. Звернутися за підтримкою на антикризові заходи можна буде протягом терміну дії карантину та протягом 90 днів після нього.
4. Для повернення кредитів на антикризові заходи діятиме відстрочка до 9 місяців.
5. Кредити на антикризові заходи видаватимуться під мінімальну процентну ставку.
6. Розширено перелік цілей, на які підприємці можуть брати кредит в рамках проекту «Доступні кредити 5-7-9%». Так, бізнес може розраховувати на підтримку держави, беручи позику також на:
- купівлю нежитлової нерухомості без права передачі її третім особам;
- придбання об’єктів права інтелектуальної власності за договорами комерційної концесії (франчайзингу), пов’язаних із втіленням субʼєктом підприємництва інвестиційного проєкту;
- поповнення обігових коштів суб’єктів підприємництва у розмірі не більше 25% від загальної вартості інвестпроєкту, що фінансується за рахунок кредитних ресурсів;
- інвестиційні цілі, пов’язані із запобіганням поширенню COVID-19 (виробництво лікарських засобів та/або медичних виробів та/або медичного обладнання тощо).
7. Є можливість отримати рефінансування в рамках антикарантинного пакета під нульову процентну ставку, зможуть суб’єкти підприємництва, чий річний дохід не перевищував 10 мільйонів євро. Знімається обмеження щодо максимальної суми кредиту на таке рефінансування. Обмежується лише сума державної підтримки, що надається суб’єкту підприємництва, яка сукупно не може перевищувати за будь-який трирічний період 200 тис. євро. Позичальники отримують можливість рефінансувати свої діючі кредити за ставкою 3%, 5%, 7% або 9% річних (залежно від категорії кредиту) на термін до 5 років у сумі до 3 мільйонів гривень. Обидва види рефінансування стають доступними для позичальників, які мають кредити у будь-якому банку України.
8. Бізнес отримав змогу оформити відстрочку зі сплати не лише тіла кредиту, але й відсотків на обслуговування позики. Така відстрочка може сягати 9 місяців і залежить від мети надання державної підтримки.
Кредити за новими правилами за Програмою «Доступні кредити 5-7-9» надають: «Приватбанк», «Ощадбанк», «Укргазбанк», «Укрексімбанк», банк «Альянс», Банк «Львів» і ПУМБ.
А як у них?
Розглянемо як іноземні держави допомагають бізнесу в умовах поширення коронавірусу.
Наприклад, у США виділено для підприємців $1,8 мільярда за програмою захисту оплати праці для покриття витрат на зарплатню. При цьому, якщо впродовж карантину усі робочі місця для персоналу на підприємстві буде збережено, позичені гроші можна не повертати.
У Німеччині діють програми екстреної фінансової допомоги бізнесу, який зазнав найбільших збитків унаслідок карантину. Підприємець, котрий змушений припинити діяльність, але зберіг робочі місця, може отримати до трьох траншів у розмірі від 3 до 5 тисяч євро (тобто, загалом – від 9 до 15 тисяч). Причому, рішення про надання підтримки ухвалюється упродовж 1-3 днів після звернення. Приміром, лише Інвестиційний банк Берліна надав вже понад 140 тисяч таких траншів за рахунок бюджетних коштів.
У Польщі затверджено пакет законодавчих змін на підтримку малого бізнесу і найманих працівників, серед яких: відтермінування сплати податків (підприємствам можуть надати відстрочку зі сплати податку на прибуток або податку з доходу фізичних осіб за працівників); компенсація частини заробітної плати упродовж 3-х місяців (за умови, що роботодавець не звільнятиме працівників); звільнення на 3 місяці від сплати внеску на державне соціальне страхування малих підприємств, на яких працюють не більше 9 людей; компенсація самозайнятим особам за припинення діяльності. 2000 злотих (приблизно 13 тисяч гривень) щомісяця; безвідсоткова позика у 5000 злотих (понад 32 тисячі гривень) для малих фірм (до 9 працівників) терміном на 12 місяців; допомога в реструктуризації кредитів та лізингу. При цьому, умови отримання вищезгаданих пільг сформульовані так, щоб програмою могли скористатися саме малий та мікробізнес, і саме підприємства, які найбільше постраждали від впровадженого в країні карантину.
Загалом, ЄС і країни-члени вже спрямували на підтримку громадян, промисловості та бізнесу в умовах пандемії COVID-19 понад 3 трильйони євро.
Щодо України, програма пільгового кредитування перезапущена. Але її дієвість, доступність та ефективність можна оцінити лише проаналізувавши реальні кейси отримання кредитування через описаний механізм.
- «Справедливість» судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Як зруйнувати країну 321
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 188
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 148
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 132
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 108
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 6070
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
4255
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 3750
-
Спиратися на реальні дані, бути готовим до змін: як Барометр бізнесу допомагає діяти на випередження
Бізнес
3648 -
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 2880