З монополізмом BigTech вирішили боротись "всім світом"
На початку жовтня американські законотворці представили доповідь про результати тривалого розслідування діяльності великих ІТ-компаній (BigTech).
В ньому вони озвучили те, що ринок знав, по великому рахунку, давно: ці компанії є монополістами і поводять себе, як монополісти. За декілька днів проти BigTech вирішили боротись у Європі, а уже цього тижня стало відомо, що до претензій долучається і Японія. «Гуртом легше батька бити» - десь так виглядають спроби чиновників цих країн приборкати техногігантів. Хоча, цю приказку можна доповнити іншою – «краще пізно, ніж ніколи». Водночас, вся історія якраз і виглядає запізнілою, бо боротись із Google тоді, коли компанія контролює 90% ринку пошуку, звісно, можна. Але ж конкурентів уже знайти, по великому рахунку, й неможливо.
Отже, у Європі та в Японії, підтримуючи своїх американських колег, вирішили наступне.
В Європі планують організувати видимість вільної конкуренції, а саме – платформи (Google, Amazon) зможуть використовувати дані користувачів для таргетингу, лише коли вони надали доступ до цих даних конкурентам. Відповідно, використовувати користувацькі дані для отримання конкурентних переваг уже не можна. Техногігантам буде заборонено надавати перевагу власним сервісам в пошукових рейтингах. До прикладу, якщо раптом користувач вирішить пошукати мейл-сервіс, то у видачі не має першим бути Gmail. А при пошуку браузера – не може бути Google Chrome. Іще одна пропозиція – ІТ-гіганти не зможуть використовувати лише свої додатки на пристроях: платформам буде заборонено використовувати свої продукти для просування інших своїх продуктів, що вбиває саму суть поняття «екосистема» і є особливо чутливо для Google з його Android та Google Play та Apple з App Store відповідно.
Все це робиться з метою надати користувачам більше контролю над своїми додатками на сервісами і відібрати цей контроль у техногігантів.
Ця історія виглядає так, ніби влада ЄС втомилась штрафувати Google and Co і вирішила обмеження ввести законодавчо.
Окрему увагу отримають угоди BigTech, їх вивчатимуть на предмет використання монопольного становища ще уважніше. Може в цих умовах і в цих наративах не сталося б угоди Facebook-Instagram чи Facebook-WhatsApp. Цікаво, що угода Google-Fitbit майже оформлена, хоча ще на момент перших новин про неї про потенційні ризики щодо порушень антимонопольного законодавства не говорив лише лінивий.
А що ж японці? Ті заявили, що долучились до зусиль США та Європи у антимонопольній боротьбі з BigTech і наразі обіцяють розглядати угоди по купівлі та злиття. Більш конкретні кроки японські чиновники не озвучили.
Попередні спроби впорядкувати владу техногігантів були не особливо вдалими. Варто лише згадати суд 20-річної давності, який визнав корпорацію Microsoft монополістом, але відмовив в проханні розділити її на дві – ту, яка б займалась операційними системами, та ту, яка б просувала свій браузер.
Пройшло майже 20 років і про браузер від Microsoft всі забули, а лідером цього сегменту стала Google, яка вийшла на ринок набагато пізніше. Такі ж претензії бути до Microsoft стосовно її медіаплеєру і там теж справа не закінчилась нічим, окрім штрафів.
Ситуація цього року стосовно BigTech набагато серйозніша і навіть той факт, що розслідування американської Палати представників щодо монополізму техногігантів тривало більше року, що не дозволяє сумніватися в його ґрунтовності.
Інша справа, що буде далі, чим закінчаться ці спроби загнати джина техномонополізму назад у пляшку. Я думаю, що ця справа марна, проте зробити так, щоб цей джин не ставав ще більш потужнім – ще реально.
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 6335
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
6255
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 5915
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 5278
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4387