Що не так з транспортною стратегією Мінінфраструктури до 2030 року
Найгострішою проблемою для вітчизняної транспортної галузі була відсутність працюючої стратегії, за якою держава розвиватиме інфраструктуру України
У 2018-му році була ухвалена Кабміном стратегія Drive Ukraine 2030. Після зміни влади, приходу в Мінінфраструктури міністра Владислава Криклія, ця стратегія жодним чином не виконувалася. А 7-го квітня 2021-го року Мінінфраструктури показало ухвалений документ під назвою «План дій по реалізації Національної транспортної стратегії до 2030 року». Це практично копія стратегії Drive Ukraine 2030. Тобто, одразу кидається в очі, що практично за три роки Мінінфраструктури бере на озброєння стратегію попередників, яку до цього часу навіть не почали виконувати. І не адаптує її до сучасних реалій. Далі я поясню, чому це важливо. Але для початку зупинюся на кількох моментах
Ризики плану Мінінфраструктури
По-перше, «План дій» починається із пунктів, що до 2022 року Мінінфраструктури спільно із Держстатом планує налагодити систематичний збір інформації про результати роботи транспортних держпідприємств, і до того ж 2022 року МІУ планує налагодити регулярну публікацію на своєму сайті статистичних даних про роботу усієї транспортної галузі. Іншими словами – міністр інфраструктури Криклій визнав, що у нього по факту немає якісних даних про роботу ввіреної йому галузі, і щоб виправити такий провал, потрібно майже рік.
Але як можна ухвалювати рішення відносно всієї галузі, якщо немає надійних даних?
По-друге, Мінінфраструктури взяло собі за мету «створити передумови для приватизації Українського дунайського паропластва». Виходить, що в МІУ не придумали нічого кращого, ніж просто продати УДП. Нагадаю, що це ДП має 455 річкових суден балансовою вартістю понад 2 мільярди гривень, а також будівлю в Будапешті. І цілком можна було б знайти шлях, як зберегти УДП у власності держави, і навіть використати його з великою користю. Прописавши окрему стратегію розвитку Дунаю як транспортної артерії, Україна зможе використовувати цю ріку як «транспортні ворота» в Європу, котрі обслуговує екологічно чистий транспорт.
До речі, про транспорт та екологію. Єврокомісія в грудні 2020 року прийняла "Стратегію сталого та розумного розвитку мобільності", котра зокрема передбачає максимальний перехід транспорту країн ЄС на «рейки екологічності». Було б логічно, якби наша транспортна галузь також йшла в руслі цього документу, але «План дій» Мінінфраструктури цьому не сприятиме. В міністерстві не знайшлося компетентних людей, які б адаптували план під європейські реалії сьогодення.
Наприклад, Євросоюз бере курс на переведення вантажів із автотранспорту на більш екологічні залізничний і річковий транспорт, і при цьому вантажівки із дизельними двигунами мають бути замінені на вантажівки з електродвигунами. Мінінфраструктури не передбачило таку річ і цей план доведеться розробляти окремо.
Євросоюз бере курс на розвиток швидкісних залізниць, які мають замінити собою авіатранспорт, і мета цього – зменшення викидів вуглецю в атмосферу. Мінінфраструктури наголошує, що до 2023 року «Укрзалізниця» за власні кошти має купити 10 швидкісних електропоїздів, хоча це нереалістична задача, бо йдеться про інвестицію в понад 10 мільярдів гривень, яких в УЗ нема. Натомість – ті ж 10 мільярдів гривень держава планує витратити на реанімацію регіональних аеропортів. По залізниці в «Плані дій» від Мінінфраструктури йдеться, що у той час, поки «Укрзалізниця» взагалі деградує, доказом чого є хоча б нещодавна аварія “Інтерсіті”, а про зношеність колій ледь не на 90% в нас не каже хіба лінивий, міністр інфраструктури пропонує будувати за грантові 11 мільйонів євро «євроколію» до Львова, щоб начебто організувати рух швидкісних поїздів до ЄС. І також – відновлювати колію 1520 мм для транскордонного сполучення Словаччини, України та Румунії.
Також Мінінфраструктури прописує, що розвитком річкового транспорту в Україні має Адміністрація морських портів України. Зокрема, купувати та утримувати річкові криголами та інші спеціальні судна. І чомусь, по версії очільника МІУ, Україна має займатись не ремонтом критично зношених судноплавних шлюзів, а розвитком проекту «водного шляху Е-40», від якого вигода зараз є лише для однієї країни – Білорусі.
Що маємо в підсумку?
Міністр інфраструктури за півтора роки перебування на посаді не втілював у життя пункти існуючої транспортної стратегії Drive Ukraine 2030. Після чого написав власний “План дій”, який дублює цю стратегію, навіть не адаптувавши її до викликів сьогодення. Ми ж всі втратили кілька років часу. Враховуючи те, що Мінінфраструктури раніше не спромоглося виконувати пункти стратегії, яку зараз копіює, то можна чітко передбачити, що і “План дій” Криклія так і залишиться на папері. Оскільки в міністерстві немає компетентних людей для адаптації стратегії під європейські норми, а також не існує тих, хто розуміє системність виконання положень. Щоправда, для приватизації УДП замість пошуку шляхів використання ДП в інтересах держави чималих знань не треба.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 9988
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8582
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 7744
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 6757
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5029