Чи може Україна стати "Кремнієвою Долиною" Європи: 3 "за", 3 "проти"
Для цього потрібно обʼєднати зусилля профільного сектору і рухати ці зміни в країні
Обіцяла поділитись з вами думками чи зможе Україна стати "Кремнієвою Долиною" Європи. Даю вам 3 аргументи "за", 3 – "проти".
Наші плюси:
1. Талановиті ІТ-шники та інженери.
В Україні ще є сильні інженерні та дослідницькі школи, а університети щорічно випускають 25 тис. ІТ-шників, що більше, ніж у Польщі (17 тис), Румунії (8 тис) чи Болгарії (4 тис). До того ж українці часто проявляють вищу амбітність, гнучкість та адаптивність, ніж європейці.
2. Низькі податки і гнучкість регуляцій в ІТ та R&D ("research and development" або простіше "винаходи та інновації").
Найкрутішою перевагою України є низьке оподатковування в ІТ, яке завдяки Дія.City стало ще й абсолютно легальним. Крім того, перевагою R&D в Україні є гнучкість регулювання. Тож на відміну від заходу, у нас значно швидше можна перейти від етапу ідеї до прототипу і далі до серійного виробництва. Це сильно пришвидшує і здешевлює R&D розробки в Україні.
Павло Пікулін, засновник української роботехнічної компанії Deus Robotics, яка зараз виходить на американський ринок, розповів, що завдяки комбінації пунктів 1 і 2 винайти та виготовити робота в Україні їхній компанії в 5-10 разів дешевше, ніж в США. Тому їх ключовий R&D залишається в Києві поки що (тут привіт п. 1 з "суттєвих мінусів").
3. Якість сервісів та доступність життя.
За рівнем і якістю життя для багатьох європейців Україна – це рай. Тут відносно дешево і швидко можна знайти хороше житло. В цей же час достатньо багато хороших ресторанів з вишуканою їжею, класним сервісом і порівняно недорогими цінами. Плюс дешевий та високошвидкісний Інтернет та мобільний зв'язок, що особливо круто для віддаленої роботи.
Суттєві мінуси:
1. Податкова, правоохоронці і корупція.
Тотальний кошмаринг підприємців блокуванням податкових накладних, внесенням в "ризикові" і масовим відкриття кримінальних справ правоохоронцями створює, м'яко кажучи, "не дуже сприятливий інвестиційний клімат". Ефект посилюється пропозиціями з боку податкової і правоохронців порішати. У висококонкурентному ІТ та R&D секторі, де релокація – це "скласти ноути і переїхати", це стимулює навіть наші компанії переїжджати в Європу і Штати, не кажучи про антистимул заходити сюди іноземним компаніям.
2. Низький доступ до капіталу.
В попередній записці писала, що Кремнієва Долина виникла великою мірою на військових розробках, які активно фінансувались з державного бюджету США. В Україні гроші на такі розробки практично не виділяються навіть у війну, якщо не брати невеликі фінансові можливості Фонду фондів та зусилля Мінцифри. На фоні цього навіть китайці – це космос. За 30 років вони перетворили свій Шеньчжень з села у 12-мільйонний мегаполіс, світовий лідер виробництва електроніки. ВВП України і м. Шеньчженя майже співмірні: там – $330 млрд, в нас – $200 млрд. Але там 4% від ВВП або $12 млрд на рік інвестуються в дослідження та розробки. А що у нас? Плюс в Україні практично відсутній венчурний капітал, а наші стартапи задихаються без фінансування. І тому після створення стартапу або первинного продукту в Україні часто перевозять його в США, де знайти ангельського інвестора або венчурний фонд на порядок простіше.
3. Брак вирішального джерела інновацій.
Звісно, самі підприємці – джерело інновацій, але цим ми мало відрізняємось від естонських чи німецьких підприємців. Повертаючись до Стенфорду, там сам університет є джерелом інновацій, який до того ж стимулює перетворювати винаходи на комерційні проекти, про що я писала в попередній #СтенфордськіЗаписки. Більшість українських університетітів більш консервативні і вважають, що їх задача передати знання, а бізнес – за межами університету.
Є ще деякі дрібніші проблеми, які потрібно буде пофіксити, якщо захочемо зробити глобальний прорив. Але, ключове, що і їх, і великі проблеми можна вирішити – якщо об'єднати профільний сектор і рухати ці зміни в країні. Як конкретно – запропоную в своїй наступній Стенфордській записці.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 156
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 80
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 79
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3102
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 2037
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1882
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1459
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 1289