Темний бік законопроектів про адміністрування податків
Хотіли як краще, а вийшло як завжди. Саме таке враження складається під час ознайомлення з новими нормами законопроектів 1209 та 1210.
Законопроекти містять низку норм, які можуть вкрай негативно вплинути на український бізнес. Наприклад, законопроект 1210 передбачає встановлення найвищої в світі рентної плати на видобуток залізної руди. Згідно з прогнозами експертів, такі зміни призведуть до закриття близько 70 відсотків підприємств гірничо-металургійного комплексу і залишать без роботи тисячі людей.
Наразі представники важкої промисловості, середнього та малого бізнесу звернулися до Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати перед першим читанням проекти Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1210 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1209. Бізнесмени наполягають на тому, що норми, виписані в документах, можуть негативно вплинути на українську економіку.
Зокрема, виключається персональна відповідальність інспекторів за необґрунтовані донарахування в акті перевірки, а позапланові перевірки призначаються не за фактами порушень, а при підозрі податківців. Такі зміни можуть призвести до значних зловживань з боку податкової служби навіть щодо законослухняних підприємств. Також прибирається максимальний поріг судового збору для оскарження податкових рішень. Це, в свою чергу, може створити ускладнення щодо оскарження рішень для бізнесу.
Нові норми передбачають збільшення термінів документальних та фактичних перевірок, впровадження значних штрафних санкцій з фіксованим розміром по податковим накладним/розрахункам коригування, де відсутній ПДВ, по компенсуючим податковим накладним. Також досить дискусійними виглядають нові норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв, фактично створюються передумови «полювання» на незареєстровані приватні підприємства, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.
Платники податків ризикують відчути посилення адміністративного тиску через механізм коригування фінансового результату на основі іншого, поширеного тлумачення концепції «розумної економічної причини». Нова податкова різниця створить значні суперечки з контролюючими органами щодо питання витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.
Запроваджується ПДВ на експорт при перевищенні продажної ціни над собівартістю, а курсові різниці виключаються для цілей оподаткування прибутку (100% податкова різниця).
Оподаткування гірничо-металургійної сфери збільшується удвічі, а рентна плата за мінеральні копалини підвищується у десятки разів. Більше того, метод оподаткування змінюється на розрахунок корисної речовини не з видобутої, а зі збагаченої руди. Вочевидь, така значна зміна потребує додаткового аналізу в частині збалансованого пропорційного податкового навантаження. Експерти зазначають, що такі норми суперечать існуючим міжнародним практикам в частині оподаткування видобутку корисних копалин і рекомендаціям Міжнародного валютного фонду. Адже згідно з ними, 40% прибутку від розробки корисних копалин має отримувати держава, а 60% – бізнес (зокрема для інвестицій в подальший розвиток). Але, в разі прийняття законопроекту №1210, частка держави у вигоді від розробки корисних копалин зросте майже до 90 відсотків. Зрозуміло, що це зробить видобуток залізної руди в Україні економічно недоцільним.
Висновок напрошується невтішний – перелічені норми законопроектів 1209 та 1210 можуть загнати бізнес у ще більшу тінь та навіть вщент зруйнувати гірничо-металургійну промисловість України. Зазначені документи потребують доопрацювання до першого читання і внесення суттєвих коригувань для забезпечення балансу інтересів бізнесу та держави.
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 15.05.2025 10:15
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9674
-
Угорщина та Словаччина свідомо залежать від енергоносіїв з РФ, маючи альтернативу: звіт
Бізнес 5453
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5001
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4512
-
Укрнафта замість Chevron. Спецдозвіл на Олеське родовище змінив власника
Бізнес 3958