Амністія капіталів почалася, але чи вірять в її успіх самі творці?
В Україні 1 вересня набрав чинності закон про так звану «податкову амністію».
Утім, чекати шквалу зізнань у несплаті податків від підприємців я б не став через низку закладених у документі ризиків. Цікаво, що й Кабмін не збирається враховувати доходи від кампанії при формуванні бюджету на 2022 рік. Водночас, урядовці вже натякають, що після завершення «амністії» влаштують фіскальний тиск для тих, хто проігнорує добровільне декларування.
Отже, анонсований Кабміном і ухвалений Верховною Радою ще в червні закон №1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян через запровадження одноразового добровільного декларування» набрав чинності. Раніше я детально зупинявся на сильних і слабких сторонах цього документу.
Кабмін не вірить в успішну амністію капіталів?
А тепер цікава й дуже суттєва деталь: автори законопроекту вважали, що «прийняття Закону дасть змогу створити стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, сприятиме підвищенню ефективності протидії розмиванню податкової бази, залученню в економіку України додаткових ресурсів та її активізації, підвищенню податкової культури громадян». Сам Прем’єр-міністр Денис Шмигаль висловлював сподівання, що легалізація капіталів принесе бюджету мільярди гривень, - про це писали провідні медіа.
Аж ось маємо інше зізнання чиновника високого рангу. Під час брифінгу «Одноразове добровільне декларування - чиста фінансова історія», який відбувся 31 серпня (напередодні старту кампанії) в інформагенції «Укрінформ», міністр фінансів Сергій Марченко заявив: «Яка кількість громадян скористається такою можливістю, спрогнозувати складно. Нам би дійсно хотілося в результаті декларування отримати значні кошти до державного та місцевих бюджетів. Але хоча б якісь оцінки можна буде робити вже з часом. Тому в бюджетному законопроекті на 2022 рік ми не закладаємо відповідних очікувань». Тобто, вже ні про які мільярди до бюджету від легалізації тіньових статків не йдеться?
Нагадаю, що податкові новації звільняють декларанта, який сплатить пільгові ставки податків, від відповідальності у сфері оподаткування та валютного законодавства стосовно задекларованого майна. Щоправда, я б не став називати запроваджені ставки пільговими. Зважте самі: щоб легалізувати активи, які декларант має в Україні, він мусить сплатити державі 5% їхньої вартості. Для закордонних статків ця межа ще вища – 9%. Яка ж тут пільга?
Однак мені, як експерту, приємно, що в уряді дослухалися до нашої з колегами ідеї про більш широке використання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Зокрема, декларант зможе «вкласти» свої тіньові статки в ОВДП терміном на 1 рік без можливості дострокового погашення. Ставка оподаткування для подібних активів передбачена на рівні 2,5%. Зауважу, що декларанту доведеться вказати перелік таких ОВДП. Із цього випливає, що держава, яка на словах гарантує декларантам цілковиту правову амністію, насправді хоче зберегти певні важелі впливу на них. І це теж іде в розріз із ключовою метою ухвалених податкових змін.
Ризикну озвучити крамольну, як для твердого законника, думку: в умовах нинішньої економічної, фінансової, бюджетної кризи походження коштів грає другорядну роль - якщо вони інвестуються в економіку країни. Безумовно, навіть такий механізм повинен мати винятки. Скажімо, під легалізацію шляхом викупу ОВДП чи іншого способу детінізації не повинні потрапляти активи, набуті злочинним шляхом. Це ж стосується і коштів, спрямованих на підрив економічної чи національної безпеки держави. І тут слід віддати належне авторам ухвалених податкових змін - закон такі випадки передбачає.
Розглянемо тепер новації, які стосуються захисту власників тіньових статків від будь-якого переслідування. Отже, держава їм гарантує наступне:
-непроведення документальної перевірки (крім камеральної) з боку ДПС;
-відомості в деклараціях не можуть слугувати доказами та бути використаними в кримінальних розслідуваннях та перевірках;
-відомості в деклараціях не підлягають розголошенню (крім випадків, прямо передбачених законом);
-до декларанта, який сплатив в установлений строк повну суму збору, не можуть застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі дії, пов'язані з придбанням/одержанням цих активів за будь який період до 01.01.2021.
Уважний читач помітить у цих пунктах кілька юридичних колізій. Наприклад, хоча відомості в деклараціях не можуть бути доказами для слідчих органів, але закон аж ніяк не забороняє використовувати ці дані тією ж ДПС. Тож я припускаю, що наші податкові чиновники не гребуватимуть шансом скористатися цією лазівкою, щоб покарати «неслухняних» підприємців. Цілком можливо, що цим шляхом піде і новостворене Бюро економічної безпеки. Не менш цікавим є положення, яке убезпечує декларанта від переслідування за майно, придбане до 1 січня 2021 року. Нагадаю, що легалізувати свої статки через купівлю ОВДП особа може з 1 вересня 2021 року. Тож виходить, що на всі операції тіньового характеру, які декларант здійснив між 1 січня і 1 вересня, гарантії держави не розповсюджуються.
Відтак, що ми маємо в знаменнику? Це двозначність трактування наданих урядом гарантій, порівняно високі «пільгові ставки», а також очевидний ризик для декларантів «засвітити» під час амністії тіньових капіталів джерело їхнього походження. Саме тому я прогнозую, що охочих за такими правилами легалізувати свої статки буде відносно небагато. А беручи до уваги досить туманні перспективи інвестування в ОВДП, не чекаю від запроваджених податкових змін якогось суттєвого економічного ефекту для держави. І тут мої сумніви, як це не дивно, цілком перегукуються з наведеною заявою пана Марченка щодо обережних очікувань Кабміну від розпочатої кампанії.
Про «методи непрямого тиску»
Є ще один небезпечний момент, на який муситимуть зважати декларанти. Це так звана «презумпція винуватості», закладена в ухваленому документі. Він передбачає, що особи, які матимуть право на легалізацію тіньових доходів, але не скористаються ним, будуть вважатися такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у їхній власності активів, одержаних чи набутих за рахунок доходів, з яких не сплачено податків. А далі на таких власників чекатиме фіскальний чи навіть кримінальний пресинг. На це, до речі, натякають і самі урядовці.
В інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» від 25 серпня Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що після податкової амністії влада використовуватиме «непрямі методи визначення доходів» (шляхом оцінки даних про витрати). Цитую: «Мотивація спочатку повинна мати позитивний контекст: ти декларуєш і вільно можеш розпоряджатися своїми статками. А далі - непрямі методи, і це міститься в перехідних положеннях закону. Якщо не задекларував, далі можуть бути запитання: де саме ти набув ті чи інші статки. Тож це не «або-або». Спершу мотивація декларувати, а далі, якщо ти не можеш пояснити походження свого майна, це вже інша історія про інші способи оподаткування». За словами пана Марченка, відповідний законопроект Кабмін має розробити й узгодити протягом 9 місяців. Як на мене, ці відверті зізнання міністра остаточно перетворюють розпочату кампанію з легалізації статків на чергову мильну бульбашку.
Про альтернативу урядовій «амністії» капіталів
Чи є альтернатива ухваленим змінам, які вже стартували? Так. І знов я мушу нагадувати українським урядовцям про важливість комплексного підходу держави до детінізації економіки. Амністія статків невідомого походження матиме успіх, якщо вона буде вмонтована в загальний процес реформування податкової системи України. Про необхідність таких трансформацій я пишу регулярно – моїм читачам це відомо.
Головна моя теза: держава має створити вітчизняним підприємцям такі умови, за яких працювати легально й прозоро буде економічно вигідніше й зручніше, ніж у тіні. Докладно це викладено в програмі податкової реформи «Від нестабільності до гармонії», яку ми з колегами розробили на основі аналізу кризових явищ в українській економіці. Ось головні її тези:
1) Легалізація тіньових капіталів та залучення їх в економіку України за допомогою облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в якості прямих інвестицій. При цьому, легалізувати капітали можна лише через вклади у довгострокові ОВДП. Джерела походження цих капіталів мають перевірятися за спрощеною схемою.
2) Запровадження податку на виведений капітал;
3) Лібералізація системи оподаткування;
4) Запровадження економічних стимулів для детінізації бізнесу;
5) Встановлення прозорого адміністрування бізнесу з мінімальним впливом людського фактору;
6) Законодавче стимулювання безготівкових розрахунків і поступове звуження сфери дії готівкового обігу.
Крім того, має відбутися оновлення податкових органів, про що я теж завжди говорю. Я пропоную створити на базі кількох розрізнених служб (податкової, фіскальної, митної, аудиторської та фінмоніторингу), які подекуди виконують однакову роботу, єдиний орган із загальною інформаційно-аналітичною ризикоорієнтованю системою на основі big data. Цей орган мав би опікуватися питаннями сплати податків та боротьби з тіньовими схемами, втілював би податкову й митну політику, моніторив би ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Таким чином державні витрати на функціонування великої й неефективної «репресивної податкової машини» було б оптимізовано, а довіру бізнесу до держави й державних інституцій - відновлено.
Чи розуміють це ті, хто сподівається вирішити глибинні проблеми української економіки за рахунок точкових і часто недоопрацьованих рішень на кшталт нинішньої кампанії з декларування капіталів? Мені складно сказати. Але, певен, у Кабміні є люди зі стратегічним баченням розвитку країни – тож саме на них я і мої колеги-експерти розраховуємо, коли пропонуємо свої наукові розробки.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша вчора о 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 22.02.2025 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 157
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 81
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 79
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3131
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 2079
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1887
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1481
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 1386