home-icon
Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.06.2025 09:40

Конкурс без поваги до суспільства

Політолог та викладач, директор "Інституту світової політики"

Чому «людський фактор» руйнує кадрові конкурси в України

З конкурсом на посаду директора Бюро економічної безпеки України (БЕБ) трапилось те, що мало рано чи пізно статись — його поламали через коліно. Причини цього – у патологічній залежності процедур від людського фактора, що давно замінив об’єктивність.

Замість того щоб нарешті отримати незалежного керівника органу, від якого залежить економічна безпека, країна побачила фарс, де впливи, інсайди, кулуарні ігри й симпатії мають більшу вагу, ніж результати тестів або професійні якості.

Конкурс на голову БЕБ — це лакмусовий папірець. Він демонструє, що суб’єктивне сприйняття переважає над формальними, вимірюваними критеріями. Про наслідки для державного управління в умовах війни можна говорити довго, чи не так.

Як на мене, цей конкурс нагадує отримання ліцензії пілота приватного літака. теоретичний іспит — на комп’ютері. Умови прозорі, людський фактор відсутній, результат — об’єктивний.

Практичний іспит — політ під наглядом інструктора. Тут уже з’являється людський фактор, але він регулюється чіткими правилами.

У разі успішного складання обох етапів особа отримує омріяну ліцензію, яка окриляє та створює нові можливості. Інакше — ні.

В українських кадрових конкурсах на високі державні посади все інакше.

Теоретичний етап — знання законодавства — можна провалити. Але якщо співбесіда з членами комісії пройшла добре (а комісія “симпатизує”), тебе все одно можуть підтримати.

Практичний етап — співбесіда — може стати не тестом на компетентність, а інструментом маніпуляції. Надто сильно грає суб’єктивний фактор.

Отже, замість двох обов’язкових іспитів, як у випадку з пілотом, у нас працює лише один — той, де все залежить від комісії, симпатій, зв’язків і зовнішнього впливу.

Вже не раз так бувало в Україні: щойно завершується “машинна” частина конкурсу — комп’ютерний етап — починається “ручне управління”. Саме на цьому етапі відбувається запаморочлива зміна фаворитів, на яку впливає… Людський фактор.

У підсумку професіоналізм перестає бути перевагою. Глибокі знання, досвід, юридична база — не мають значення, якщо “не сподобався” кадровій комісії. Україна поборола цей суб’єктивний фактор шляхом запровадження ЗНО (в умовах війни – НМТ) при вступі до університетів, але не зуміла змінити правила гри на вищому рівні державного управління

Конкурси стають непрозорими і демотивуючими. Кандидати розуміють, що правила гри змінюються на ходу, а реальне рішення приймається за лаштунками.

Фаворитизм знищує довіру до держави. І хоча зараз на XVIII століття, ситуація наче звідти родом. У виграші не громадяни, а система, що не змінюється.

У час війни ми не маємо права витрачати роки й довіру громадян на чергові “псевдореформи”. Якщо людський фактор не буде зведений до мінімуму, будь-яка конкурсна процедура залишатиметься імітацією бурхливої діяльності на благо суспільства.

До речі, у цьому питанні значних успіхів добилися реєстрові антикорупціонери. У 2019 році вони обіцяли «знести» команду Зеленського, якщо щось піде не так. У 2025-му вони роздають ярлики направо та наліво, проте користі з цього для суспільства небагато. Так званий «людський фактор» легко оминає гнівні пости у соціальних мережах та вирішує власні питання напрочуд легко.

Справжні зміни починаються з того, що ми чесно визнаємо: система потребує не тільки нових людей, а й нових правил, де право керувати економічною безпекою держави не здобувається через знайомства, а лише через чесно пройдені етапи, як у нормальній європейській країні — від теорії до практики, від тесту до призначення.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи