Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності
Чому відлік шести місяців має починатися від конкретної події, а не завершення війни, і як Велика палата Верховного Суду створила прецедент, що балансує між правом та етикою.
Відлік шести місяців: доля, закон і простір болю
Коли ми говоримо про правосуддя, мимоволі уявляємо собі ваги, на яких зважуються добро і зло, правда і брехня, життя і смерть. Однак інколи навіть ці ваги здаються занадто тендітними, щоб утримати всю тяжкість людської втрати. Постанова Великої палати Верховного Суду у справі №755/11021/22 – це не просто юридичний документ, це людська трагедія, яка оголює невидимі розломи між правом, мораллю і реальністю війни.
Відлік, який не можна відкладати
Рішення про оголошення особи померлою – це юридичний акт, але також і глибоко емоційний крок. Шестимісячний строк для такої заяви регулюється ч.2 ст.46 Цивільного кодексу України. На перший погляд, законодавець чітко визначив часові рамки, залишивши можливість суду враховувати конкретні обставини. Однак війна змішує кольори чорно-білого права, додаючи до нього невидимі відтінки болю, сумнівів і непередбачуваності.
Чи можна прив’язувати цей строк до закінчення воєнного стану чи бойових дій на території всієї країни? Велика палата ВС у цій справі дала однозначну відповідь – ні. Бо це означало б перетворити час на ворога людей, які вже й так стали жертвами трагедій. Відраховувати строк слід від конкретної події, яка призвела до ймовірної загибелі, враховуючи її територіальні та часові характеристики. Цей підхід є водночас гуманним і юридично виваженим, адже кожна справа – це індивідуальна історія з унікальними обставинами.
Болючий контекст війни
Складність цієї справи виходить далеко за межі судової зали. Історія матері, яка намагається оголосити свого сина померлим, щоб мати змогу отримати грошову допомогу, – це дзеркало тисяч подібних ситуацій. Війна забирає не лише життя, а й залишає невизначеність. Тіла зникають у руїнах, рештки неможливо ідентифікувати, а родини залишаються без відповідей.
У випадку трагедії в ТРЦ «Ретровіль», де загинув доброволець територіальної оборони, здавалося б, усе очевидно. Але для юриспруденції очевидність – це лише початок. Без підтвердження смерті – ідентифікації тіла чи інших доказів – мати не може завершити цей процес. І тут на допомогу приходить суд.
Практика інших країн
Давайте подивимося, як подібні питання вирішуються за кордоном. У США, наприклад, при оголошенні особи померлою в умовах війни діють принципи, закладені в Missing Persons Act. Якщо особа зникла за обставин, пов’язаних із військовими діями, рішення приймається на основі фактів і свідчень, не чекаючи завершення війни. Це дозволяє родинам отримати необхідну допомогу, не відкладаючи справу на невизначений строк.
У Франції, де подібні випадки регулюються Code civil, рішення також базується на конкретних подіях і ймовірних обставинах зникнення. Водночас держава бере на себе відповідальність за визнання факту смерті навіть у відсутність фізичних доказів, якщо це необхідно для захисту прав родини.
В Україні ж ми тільки формуємо подібну практику. Велика палата ВС своїм рішенням встановила важливий прецедент, що може стати основою для майбутніх справ.
Визнання особи померлою – це не лише юридична формальність, а й соціальний акт. Для сім’ї це можливість завершити процес прощання, отримати підтримку і відновити баланс у своєму житті. Для держави – це спосіб підтримати тих, хто став жертвою війни, і продемонструвати, що людяність – це основа правової системи.
У контексті війни важливо, щоб суди враховували специфіку кожної справи, не прив’язуючи рішення до абстрактних понять на кшталт завершення бойових дій у всій країні. Адже кожен день очікування для родин загиблих – це ще один день болю і невизначеності.
Моральні дилеми правосуддя
Ця справа також підіймає питання моральної відповідальності судів і законодавців. Чи маємо ми право вимагати від родин чекати, поки завершиться війна? Чи є справедливим обмеження їхніх прав через недосконалість державної системи ідентифікації тіл? Відповіді на ці запитання лежать не лише у сфері права, а й у сфері етики.
Рішення Великої палати ВС у справі №755/11021/22 – це приклад того, як право може стати інструментом гуманності. Війна змінює все: кордони, людей, закони. Але вона не повинна змінювати нашу здатність співчувати і приймати справедливі рішення.
І кожна така постанова – це не просто юридичний документ, а маленька перемога людяності над хаосом війни. Бо врешті-решт, правосуддя – це не лише про норми, а й про те, як ці норми допомагають людям у найтемніші часи їхнього життя.
- Акт догляду: коли держава перетворює турботу на бюрократію Світлана Приймак 00:57
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Хто вбив Андрія Портнова? 3501
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 217
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 158
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 103
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 100
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
12822
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7314
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5957
-
П'ять горіхів з високим вмістом білка: які в них переваги
Життя 4821
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4416