Торгівельна нерухомість столиці – знести неможливо відремонтувати
Проблематика застарілих ТРЦ та як зміниться комфорт інфраструктури спальних районів
Як відомо у Києві припадає більше ніж 550 м.кв. торговельних площ у розрахунку на кожні 1000 мешканців. І це є найбільшим показником по країні. У інших містах показники такі: Дніпро – 330, Одеса – 430, Харків – 255, Львів – 310, Чернігів – 200 м.кв. на 1000 осіб. У країнах Європи ситуація значно краща, для прикладу Німеччина – 1500, Франція – 1400 м.кв. на 1000 осіб.
Начебто очевидно, що Україна має беззаперечний потенціал до будівництва торгівельних площ. Що автоматично веде до поліпшення якості життя та отримання сучасної інфраструктури для шопігну, доступу до центрів побуту, місць розваг та тематичних видів дозвілля, адже сучасний ТРЦ – це багатофункціональний організм комерційної нерухомості міста.
Однак, на даний час є очевидним тенденція до модернізації, реконструкції та реновації морально і фізично застарілих ТРЦ. Нажаль не завжди перебудова ТРЦ – це благо для мешканців прилеглих житлових масивів міста.
Для прикладу, у Оболонському р-ні є 2 ТРЦ: Перший «Метрополіс» на вул. Маршала Малиновського та другий «Полярний» на Полярній вулиці. Перший піддався модернізації зі збільшенням площ для торгівлі, розваг та побутових послуг. Другий заплановано під знесення (магазини вже отримали повідомлення про вивільнення орендованих площ до кінця жовтня поточного року) та будівництво на його місці п’яти багатоповерхівок. Доречі, мешканці Мінського масиву вже створили електронну петицію щодо спасіння торгового центру. У першому випадку мешканці отримають розвиток інфраструктури у модерновому вигляді. У другому випадку мешканці отримають знищення інфраструктури, ущільнення мешканців на одиницю площі, навантаження на автошляхи та додаткові проблеми з паркуванням власного автотранспорту.
Якщо декілька років мешканці спальних районів, що проживали у житловому фонді побудованого за радянських часів оберігали паркові зони, сквери та дитячі майданчики від ущільнення забудови, то сьогодні у зоні ризику опинилися торговельно-розважальні центри 20-ти річного терміну експлуатації.
На фоні того, що жодна із анонсованих програм «магазин біля дому» не мала свого розвитку, а питання розміщення МАФів до цього часу є проблемним у місті, знищення, а не модернізація невеликих ТРЦ посеред житлової забудови призведе до погіршення якості життя мешканців прилеглих житлових масивів. Нажаль, постійне ущільнення житлової забудови міста без розвитку транспортної інфраструктури призводить до щоденного та систематичного колапсу на автошляхах міста.
Згідно даних TomTom, Київ займає 7 місце у світі за завантаженням автошляхів. Будівництво 25-ти поверхових будинків замість зруйнованих торговельно-розважальних центрів призводить до локальних заторів, які у свою чергу складаються у постійні затори всього міста в цілому. Необхідно зауважити, що більшість житлових комплексів, які будуються, не передбачають будівництва шкіл, як максимум – це розвиваючий дошкільний центр розвитку дітей.
Як прогноз на майбутні 3-5 років – збільшення кількості випадків протистоянь мешканців та власників ТРЦ, які заплановані під знесення. Зі сторони мешканців боротьба за прилеглий сервіс та збереження існуючої щільності проживання, зі сторони девелопера – швидкі гроші з продажу житлової нерухомості. Цікаво лише одне: як дане питання буде регулювати Генеральний план столиці (якщо його таки затвердять) і яка буде позиція ДІАМ, яка має контролювати дотримання законних норм у сфері будівництва.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3471
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 155
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 103
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 97
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
11928
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7140
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
6047
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5608
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4151