Про нові будівельні норми
Будемо жити комфортно, безпечно та зі смаком. Звичайно ж, що при умові дотримання законів та правил забудови. Зміни йдуть на краще...
Мабуть не знайдеться в країні жодної людини, яка скаже, що будівельна галузь не є однією з основних, що рухає країну вперед. Вже багато років галузь потребує наведення ладу та осучаснення правил забудови. А міста загалом мають ставати не тільки комфортнішими та безпечнішими для проживання а й бути одночасно і історично-цінними і сучасно-модерновими. Державні будівельні норми безпосередньо є тим першим кроком з якого починається кожний новий проект. Дуже позитивним є той момент, що за останні роки будівельну галузь торкнулися зміни. Шлях уперед має якнайшвидше позбутися учорашньої радянської спадщини. Якщо раніше зовнішній вигляд міст спотворювали радянські бліді жебрацьки фасади, які вписувалися серед цінних історичних будівель, створених визнаними архітекторами минулого століття, то сьогодні з’являються монстри будівлі-велетні, що виростають хаотично та часто на місцях скверів чи дитячих майданчиках.
Зміни, що йдуть мають навести лад у забудові міст нашої держави. Одним із важливих нововведень є запровадження так званих ліній.
Для обмеження висотності запроваджуються «блакитні» лінії. Сподіваюся, що завдяки цьому у нас не будуть з’являтися будинки, що значно височіють над іншими. Це і естетика, і безпека і комфорт.
Щодо забудови у парків, скверів та будь-яких зелених зон приймаються «зелені» ліній. Сподіваюся це унеможливить ситуації при яких активісти та мешканці мікрорайонів блокували будівельні майданчики, які з’являлися у зелених зонах.
А для безпеки проживання та для якнайшвидшого усунення надзвичайних ситуацій будуть «жовті» лінії.
Якщо від’їхати від Києва на відстань близько 50 км, то серед сіл можна побачити поодинокі п’ятиповерхівки, які безглуздо виглядають на фоні одно- та двоповерхових приватних будинків. Відтепер усі міські та сільські населені пункти будуть мати обмеження щодо висотності. А саме, в селах, з населенням до 1 тис. жителів, дозволено будувати лише садибні будинки. У селах, з населенням більше ніж 1 тис. жителів – до 4 поверхів. СМТ (селища міського типу) - 5 поверхів. Міста з населенням менш ніж 50 тис. жителів - 9 поверхів, з населенням від 50 до 100 тис. –16 поверхів. Якщо місто складає більш ніж 100 тис. мешканців, максимум поверхів згідно документації з просторового планування.
Питання благоустрою завжди гостро стоїть не тільки для мешканців новобудов, а й для жителів сусідніх будинків, адже нова будова це зникла вільна ділянка та унеможливлення користування нею. Відтепер при проектуванні будинку вижим за 11 поверхів – 70% ділянки має бути запроектовано під зони відпочинку, дитячі та/чи спортивні майданчики.
Щільність забудови теж є важливим фактором не тільки комфорту проживання, а й безпеки. Віднині на 1 гектар забудови можна розмістити 150-450 чоловік. А при деяких умовах – до 540 чол./га.
Усі ці корисні нововведення будуть приносити користь людям лише при умові іх дотримання. Адже ми часто бачимо, що за недотримання навіть законів винні не несуть покарання, або покарання є таким, що порушувати вигідно, а передбачені штрафи смішні та не впливають на фінансовий стан порушника. То можливо прийшов час і для того, щоб удосконалити законодавство у частині виявлення порушень на початкових стадіях будівництва та відпрацювати механізми попередження незаконних забудов?
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній вчора о 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 3741
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 3708
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2542
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2529
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 1817