Моніторинг фінансового законодавства (22–28 березня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування територіальних дорожніх фондів»
На розгляд Верховної Ради України 26 березня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування територіальних дорожніх фондів» (№ 10186).
Мета: створення відповідних умов для забезпечення ефективного та прозорого використання Державного та територіальних дорожніх фондів.
Основними положеннями законопроекту № 10186 передбачено наступне:
- ліквідація зайвого погодження з центральним органом виконавчої влади об’єктів ремонту доріг із територіальних дорожніх фондів;
- гарантування направлення коштів територіальних дорожніх фондів на дороги комунальної власності;
- закріплення на рівні закону можливість фінансування розвитку виробничих потужностей дорожніх організацій (в тому числі шляхом часткової компенсації вартості (до 40 відсотків первісної вартості) дорожньо-будівельної техніки та обладнання та/або часткової компенсації відсотків за кредитами та/або лізингових платежів на придбання зазначеної техніки та обладнання).
Проект Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості»
На розгляд Верховної Ради України 27 березня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості» (№ 10192).
Мета: стимулювання ефективного розвитку легкої промисловості України, залучення інвестицій, нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю, створення нових робочих місць, збільшення бюджетних надходжень.
Законопроект № 10192 передбачає тимчасове, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2020 року:
- Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України підприємствами легкої промисловості обладнання та запчастин до нього, в тому числі ввезення (передача) їх до статутного фонду підприємств для здійснення модернізації, реконструкції виробництва, які класифікуються за певними кодами УКТ ЗЕД;
- Звільнення від оподаткування прибутку, отриманого від основної діяльності підприємств легкої промисловості. Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на збільшення обсягів виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі.
Записка з основними рекомендаціями щодо вдосконалення механізмів врегулювання неплатоспроможності банків
НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розробили Записку з основними рекомендаціями щодо вдосконалення механізмів врегулювання неплатоспроможності банків.
Мета: гармонізація вітчизняного законодавства із нормами Євродиректив, зокрема Директиви 2014/59/ЄС про відновлення платоспроможності та врегулювання неплатоспроможності банків (Bank Recovery and Resolution, BRRD), що є зобов’язанням України згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС.
Реалізація Директиви BRRD передбачає концептуальне вдосконалення підходу до відновлення діяльності та врегулювання неплатоспроможності банків в Україні, що потребуватиме законодавчих змін.
Так, основними положеннями Записки передбачено наступне:
- впровадження механізму перспективного планування відновлення та врегулювання банків. Зокрема від банків вимагатиметься розробка планів відновлення діяльності (recovery plan) протягом відповідного перехідного періоду зі встановленням спрощених вимог до таких планів для невеликих банків. При цьому, ФГВФО розроблятиме плани врегулювання неплатоспроможності (resolution plan);
- запровадження механізму раннього виявлення проблем у банках і забезпечення можливості негайного вжиття відновлювальних заходів. Такими заходами можуть стати вимога НБУ про часткове/повне відсторонення або заміну керівництва банку, внесення змін до організаційної структури банку чи стратегії його діяльності тощо;
поточні стадії "проблемного банку" та "тимчасової адміністрації" пропонується об'єднати в новий етап під час застосування НБУ заходів раннього реагування;
- удосконалення інструментарію врегулювання неплатоспроможності. Оновлена законодавча база має передбачати можливість здійснення врегулювання неплатоспроможності банку, поки він ще функціонує, та забезпечення виконання ним критично важливих функцій.
Проект постанови Правління НБУ «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42»
НБУ розробив проект постанови, положеннями якої пропонується поширити вимоги щодо здійснення операцій із приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу на операторів поштового зв’язку, які отримали ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
Наразі питання щодо здійснення операцій із приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу регулюються постановою Правління НБУ від 12 лютого 2013 року № 42 «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу», норми якої поширюються на:
- банки;
- небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали ліцензію на переказ і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи;
- комерційних агентів банків – юридичних осіб, які уклали агентські договори з банками.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах! Лариса Білозір 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 731
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 146
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 100
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 67
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 10792
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 5826
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5248
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 4304
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 4025