Чому варто якнайшвидше ухвалити закон про адміністративний збір?
Окремі розміри зборів регулярно змінюються, деякі складаються з кількох частин та є непрозорими. Багато з них не переглядалися ще з 90-х років
В Україні наразі немає єдиного закону, який би врегульовував порядок нарахування, справляння адміністративних зборів та встановлював би розміри цих платежів для найзатребуваніших серед громадян адмінпослуг – реєстрації, дозволи, паспорти тощо. Натомість це питання регулюється різними й численними законами, та навіть актами Уряду чи окремих відомств. Відтак, не завжди зрозуміло, чому за ту чи іншу послугу встановлено той чи інший розмір плати.
Окремі розміри зборів регулярно змінюються, деякі складаються з кількох частин та є непрозорими, а деякі навіть є вкрай сумнівними щодо їх законності (як-от, захмарні платежі за «шлюб за добу»).
Але багато розмірів зборів не переглядалися ще з 90-х років (як-от ті, що передбачені Декретом про державне мито). Як наслідок, одні збори необґрунтовано занижені (як-от 85 коп. за реєстрацію шлюбу), а інші – досить високі (додаткові 540 грн. за паспорт у ДП «Документ» до законного збору у 856 грн).
Проте ще більша кількість адмінпослуг, особливо тих, що надаються органами місцевого самоврядування необґрунтовано безоплатна (коли мова не йде про соціально-незахищені верстви населення). Точніше – надання таких послуг покривається коштом усіх платників податків.
Від цього, в умовах війни та економічної кризи, страждають місцеві громади. Через застарілі або неактуальні розміри зборів місцеві бюджети суттєво недоотримають вкрай необхідних ресурсів. Хоча сам процес надання адміністративної послуги потребує коштів (придбання обладнання, витратних матеріалів, оплата праці персоналу тощо). Якісні послуги мають бути в значній мірі самоокупними, тобто покривати хоча б більшу частину витрат на їх надання. Інакше громадяни отримуватимуть їх у дедалі гірших умовах або й зовсім втрачатимуть доступ до таких послуг.
Цю проблему взялася виправляти велика група народних депутатів України, яка вже майже як три роки тому зареєструвала у Верховній Раді України законопроєкт про адміністративний збір № 4380. Він передбачає порядок нарахування розмірів таких зборів за чітко визначеними критеріями, визначає умови платності та безоплатності послуг, а також містить перелік найпопулярніших (базових) адміністративних послуг та встановлює чіткі розміри зборів за них.
Наявний у документі перелік містить лише наймасовіші послуги (реєстрація шлюбу, бізнесу, нерухомості, видача паспортів тощо), оскільки громадяни звертаються переважно за ними і їм необхідно забезпечити відносну сталість цих платежів. Так само важливо і забезпечити сталість надходжень за послуги до місцевих бюджетів, особливо в умовах війни та економічної кризи. Законопроєкт вже готується до розгляду Верховною Радою у першому читанні.
Важливо наголосити, що проєкт Закону про адміністративний збір враховує інтереси соціально-незахищених верств населення. Потрібні їм послуги будуть безоплатними.
Так, згідно ч. 2 статті 7 даного документу, надання адміністративних послуг у сфері соціального забезпечення громадян здійснюється на безоплатній основі. Зокрема, це житлові субсидії, пенсійні виплати, різні державні грошові допомоги (по інвалідності, по безробіттю тощо). Отже, людина яка потребує від держави підтримки – не буде сплачувати коштів, щоб за нею звернутися.
Але для громадян, які планують займатися бізнесом, то напевне сплатити одноразово ті ж 100 грн. за реєстрацію ФОП навряд чи стане проблемою. Однак для збереження якості надання послуг та сталості місцевих бюджетів громад це стане суттєвою фінансовою підтримкою в умовах складної, кризової економічної ситуації в країні.
Однак на послугах соціального характеру виключення щодо безоплатності адміністративних послуг у законопроєкті не закінчуються. Ним також передбачено, що на безоплатній основі також надаються адміністративні послуги, за якими особа вимушена звертатися в силу життєвих обставин, як-от:
- державна реєстрація народження;
- державна реєстрація смерті;
- видача паспорта громадянина України вперше (за умови його отримання у віці від 14 до 18 років);
- видача дипломатичного паспорта України;
- видача службового паспорта України;
- видача посвідчення біженця;
- видача посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
- реєстрація місця проживання неповнолітньої особи тощо.
При цьому, цей перелік не є виключним.
Законопроєкт містить також й інші норми, які спрямовані на звільнення громадян від сплати адмінзборів. Так, згідно ч. 2 статті 6 документу, окремими законами можуть бути визначені категорії суб’єктів звернення, які звільняються від сплати адміністративного збору або яким може бути призначена компенсація сплаченого адміністративного збору.
А згідно ч. 3 цієї статті, органи місцевого самоврядування можуть звільняти від сплати адміністративного збору, який зараховується до місцевих бюджетів, окремі категорії суб’єктів звернення та/або приймати рішення про компенсацію окремим категоріям осіб адміністративного збору, що зараховується до Державного бюджету України, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету. Варто зауважити, що такі дискреційні повноваження органів місцевого самоврядування повністю відповідають Конституції України.
Отже, в Україні вже давно назріла потреба у врегулюванні сфери оплати за надання адмінпослуг на рівні закону. Необхідно актуалізувати усі розміри адмінзборів, нараховувати їх за чітко встановленими критеріями, позбавити цю сферу незаконних платежів та забезпечити більшу самоокупність процесу надання адміністративних послуг. Все це зможе забезпечити закон про адміністративний збір (4380). Саме тому цей закон необхідно якнайшвидше приймати.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 731
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 146
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 100
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 67
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 11318
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6269
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 6230
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5265
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 4518