Як закон про адмінзбір допоможе громадам в умовах війни та економічного спаду?
В умовах економічної кризи особливо важливого значення для громад набуває актуалізація розмірів адмінзборів. Адже в Україні досі не вирішена проблема застарілих, непрозорих платежів за послуги
Український народ продовжує мужньо та відважно боротись за своє майбутнє у нещадній війні, яку розпочала держава-агресор. Війна забирає не лише тисячі людських життів, а й також негативно позначається на національній економіці. Особливо важко переживати такі часи громадам. Частина з них – є прифронтовими територіями, частина – приймає великі потоки внутрішньо переміщених осіб. Вплинула війна і на спроможність місцевого самоврядування, доходи місцевих бюджетів, умови оплати праці персоналу.
Одним з джерел місцевих бюджетів є кошти, що сплачуються громадянами за надання адміністративних послуг (паспорти, дозволи, реєстрації тощо). За даними Мінцифри, попри повномасштабну війну, центри надання адмінпослуг (ЦНАП) продовжують безперебійно надавати якісний сервіс. З початку 2022 року ЦНАП вже надали 3,5 млн держпослуг українцям. Понад 2,5 тисячі точок доступу до адмінпослуг продовжують надавати українцям адмінпослуги в умовах війни.
Отже, в умовах економічної кризи особливо важливого значення для громад набуває актуалізація розмірів адміністративних зборів. Адже в Україні досі не вирішена проблема застарілих, непрозорих, недостатньо обґрунтованих, а інколи навіть незаконних зборів за адміністративні послуги. В нас досі панує хаос у законодавстві, яке стосується оплати адмінпослуг. Ця плата визначається і в законах, і в підзаконних актах. Таких актів більше сотні. Крім того, вони по-різному називають ці платежі («державне мито», «ліцензійний збір», «плата» тощо), а також по-різному визначають і розміри оплати (в неоподатковуваних мінімумах, в мінімальних зарплатах, в прожиткових мінімумах тощо).
Деякі акти Уряду передбачають окремі «платні послуги», тобто умисно подрібнюють повноцінну послугу, щоб встановити додаткові збори за кожну з них. Деякі – майже не змінювалися ще з 90-х років, як-от Декрет про держмито.
Як наслідок, від цього суттєво страждають місцеві громади, адже саме вони недоотримують кошти в місцевий бюджет через те, що збори за їх адмінпослуги встановлені мізерні, або й взагалі є безоплатними. Зараз, в умовах війни та економічного спаду, це питання стало як ніколи актуальним.
Щоб вирішити цю проблему системно група народних депутатів ще у листопаді 2020 року подала законопроєкт «Про адміністративний збір» (реєс. № 4380). Він, в свою чергу, визначає призначення адміністративного збору, зокрема, його компенсаційний характер, встановлює порядок розрахунку адмінзборів та їх сплати. І найважливіше – законопроєкт містить перелік усіх базових (найпопулярніших) адмінпослуг, і щодо кожної з них встановлено чіткий та прозорий розмір плати (що відповідає досвіду багатьох країн-членів ЄС, як-от Чехія, Польща, окремі землі ФРН). Частина цих розмірів відповідає чинним законним розмірам зборів, але переведені у абсолютні одиниці (реєстрація нерухомості, паспортні послуги, реєстрація транспортних засобів). Інші послуги (реєстрація бізнесу, землі, РАЦС) визначені на основі методу аналогії, співмірно до вартості послуг щодо реєстрації нерухомості. Адже усі послуги (реєстрації, витяги) є аналогічними за процесом надання. Для частини масових послуг, зокрема, реєстрації місця проживання, «сільського нотаріату», враховано ще соціальні чинники.
Проєкт Закону про адмінзбір жодним чином не має на меті погіршення матеріального становища громадян. Якщо розмір плати нині складає 85 копійок, то очевидно, що встановлення адекватного розміру плати може бути дійсно більшим у 200 разів. Але при цьому усі вразливі верстви населення цим законопроєктом захищаються, адже надання адмінпослуг у сфері соціального забезпечення громадян ним передбачене виключно як безоплатне. Є можливість адресних компенсацій. Усі довідки встановлені як безоплатні, для стимулювання їх «ліквідації». За загальним правилом, електронні послуги матимуть менший збір.
Тобто законопроєкт вирівнює розміри адмінзборів та актуалізує їх відповідно до сучасних соціально-економічних умов. Адже кожен розмір такого збору має покривати хоча б частину витрат, що йдуть на надання відповідної адмінпослуги конкретному споживачеві. Це справедливіше, аніж оплачувати все за рахунок усіх платників податків. Розміри зборів мають бути обґрунтованими, прозорими та справедливими. Парламент цілком їх може збалансувати до 2 читання. А місцеве самоврядування, в свою чергу, має отримувати належні надходження до бюджетів, щоб мати ресурси на виконання делегованих повноважень та забезпечувати доступність і якість послуг. А в умовах війни та складного економічного становища держави нашим громадам це потрібно як ніколи!
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9505
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8219
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7412
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6774
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5869