Як працювала Prozorro.Продажі у 2021 році: Конкуренція на торгах падає
Prozorro.Продажі.
Реформа публічних закупівель та система Prozorro — те, чим часто люблять хизуватися чиновники. Платформу з продажу створили ще в 2017 році з метою реалізації активів банків-банкрутів, зокрема прав вимог за кредитними договорами.
З часом сфера застосування Prozorro зростала. Логіка чиновників була проста: мовляв, компанія не лише зробила зрозумілою саму процедуру торгів, так ще й приносить значні надходження для державного бюджету.
Давайте спробуємо оцінити результативність роботи системи Prozorro.Продажі за минулий рік за ключовими показниками: кількістю успішних аукціонів, показником надходжень, а також кількістю учасників торгів.
Статистика торгів
Протягом всього 2021 року в системі Прозорро.Продажі провели загалом 95,4 тис. аукціонів. Втім, не всі з них завершилися успішно. Статистика показує: результативними з усіх проведених того року аукціонів виявилось лише 39,5%, або 37,66 тис. Фактично, понад 60% аукціонів закінчилися нічим.
Подібну тенденцію можна помітити й у показниках загальної вартості виставлених в системі лотів, що минулого року становила вагомих 214,04 млрд грн. Але до бюджетів різних рівнів потрапить всього 12% від очікуваних доходів — 25,5 млрд грн.

Те ж стосується й статистики роботи платформи Prozorro.Продажі за увесь час її роботи. Загальна сума виставлених лотів склала 1,47 трлн грн, тоді як продано було активів на 59,6 млрд грн, тобто 4% від очікуваних доходів.

Надходження від роботи системи
Другий момент, на який варто звернути увагу — надходження безпосередньо від роботи платформи. Оскільки система Prozorro.Продажі — це система аукціонів, її ефективність слід оцінювати лише як різницю між стартовою ціною активу та фактичною ціною продажу.
Якщо простіше, це різниця між кінцевою та стартовою вартістю лоту: якщо торги почались на позначці 10 млн грн, а продали його за 11 млн грн, то додаткові надходження склали всього 1 млн грн, але аж ніяк не 11 млн.
За словами представників Prozorro, кожен охочий може самостійно перевірити дані торгів у аналітичному публічному модулі системи. До прикладу, візьмемо аукціон з продажу нежитлової будівлі в Києві по вул. Пушкінська, 26.
Початкова ціна лоту становила 399 млн грн. Але на першому аукціоні система актив не реалізували. Під час другої спроби ціна знизилася до 359 млн грн, але знову не вдалося знайти покупців. Була й третя спроба зі зниженням ціни вже до 319 млн грн, а пізніше — до 279 млн грн. Врешті, державне підприємство змогло продати цей актив лише за 294 млн грн.
Та при фактичному падінні ціни активу на 25%, аналітичний публічний модуль Prozorro.Продажі показує, що начебто відбувся її приріст на 5,16%.
Як бачимо, мова йде про маніпулювання даними аналітичного модуля на системному рівні. Це, своєю чергою, ставить серйозні питання щодо реальної ефективності роботи системи Prozorro.Продажі.
Конкуренція на аукціонах
Наступний пункт — рівень конкуренції під час торгів, що є необхідною передумовою для зростання ціни об'єктів.
Згідно з даними аналітичного модуля, щороку конкуренція в системі знижується. Якщо в 2019 році середня кількість учасників на торгах становила 2,79, то в 2020 — 2,26, а у 2021 році — 2,16 учасника на аукціон.


Варто зазначити, що зі згаданої суми в 25,5 млрд грн, що було продано в системі Prozorro.Продажі протягом 2021 року, 9,1 млрд (або 36%) — це продаж ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Як показує аналітичний публічний модуль Prozorro, аукціон з продажу цього активу також проходив без конкуренції, з одним учасником — ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», що входить до групи «Метінвест» Ріната Ахметова.

Якщо взяти до уваги факт, що значна кількість аукціонів відбувається за умови наявності щонайменше двох учасників, а отже й великої кількості суто технічних заявок, то реальний показник середньої кількості учасників на аукціон буде ще меншим.
Висновки
Чи є приводи для оптимізму в роботі системи Prozorro.Продажі у 2021 році? Будемо відвертими: за усіма проаналізованими показниками ми бачимо погіршення ситуації на торгах.
Багато в чому, заяви представників ДП “Прозорро.Продажі” про надходження для державного бюджету не враховують того, якою ціною ці надходження з'являються.
Одна з проблем, які потребують уваги урядовців — повторні аукціони, коли завдяки підставним учасникам та цілеспрямованому зриву торгів конкурентам вдається виявити усіх зацікавлених у купівлі об'єкта, а потім домовлятися про фінальну вартість не в межах законних торгів, а в ході кулуарних домовленостей.
І наостанок. Ситуація з Prozorro.Продажі підтверджує загальний принцип — жодна реформа не є за ознакою стійкою та з незмінними позитивними наслідками. Вона потребує політичної волі по захисту позитивних результатів та постійного супроводження з метою протидії намаганням її знівелювання та дискредитації. Те саме стосується і технологічних новацій, які реалізуються при впроваджені тієї чи реформи. Ці новації самі по собі не можуть захистити ти чи іншу реформу від намагань її обійти та знівелювати. Вони теж потребують постійного оновлення та удосконалення.
Очевидно одне: жити в уявленні, що система торгів на базі Prozorro.Продажі не має проблем також не варто. Врешті, це може занадто дорого коштувати державі.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3451
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 153
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 100
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 94
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
11339
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7042
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
6007
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5423
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4041