Зростання капіталізації бізнесу олігархів
Антиолігархічна політика
Мене бентежить і не дуже подобаються чергові маніпуляції зі статками наших олігархів, які останніми днями спостерігаю у соцмережах. Враховуючи, що вони мають переважно сировинний бізнес, їхні доходи та оцінка їхнього власного капіталу залежать від цін на сировину. Враховуючи переважно сировинний статус активів, ці олігархи не мають можливості реально та стабільно збільшувати капіталізацію свого бізнесу. Бо після кожного зростання вартості активів відбувається їхнє значне знецінення, коли на зовнішніх ринках падають ціни на сировину та напівфабрикати. Наші політики до цього не мають жодного відношення. Тому розповіді про те, що хтось з них збагатився чи збіднів саме внаслідок дій української влади, у більшості випадків мають дуже віддалене відношення до реальності.
Безперечно, вони також збільшують свої доходи, використовуючи монопольне становище та так звану “владну ренту”. Але як показує досвід, заробляння на них скоріше призводить до деградації їхнього бізнесу, в стратегічному вимірі роблячи таких бізнесменів лузерами. Бо втративши можливості заробляти, зловживаючи монопольним становищем та впливом на владу, з'ясовується, що їхній бізнес — це суцільна труха.
Тільки почавши займатись глибокою переробкою, створенням виробництв з високим рівнем доданої вартості, вони зможуть не тільки самі збільшувати свої статки, але стабільно сплачуватимуть більші суми податків до держбюджету і платити більшу зарплату найманим працівникам. Саме формування економічних стимулів та умов, які би робили вигідним створення переробних підприємств з глибоким рівнем доданої вартості, має бути основним завданням влади і пропозицій опозиції.
До речі, в цьому мають бути зацікавлені і самі олігархи. Принаймні ті з них, хто вміє мислити стратегічно. У них є можливість впливати на рішення, які ухвалюються парламентом та урядом. Лобіювання сприятливих умов ведення не власного, а всього українського бізнесу, в стратегічному вимірі може забезпечити куди більшу капіталізацію та конкурентність як в Україні, так і за її межами. Причому, об'єктивно, саме великий український бізнес має більше початкових можливостей для зростання власних статків при створенні загальних сприятливих умов інвестування в українську економіку.
Безперечно, заробляти на виробництві та експорті сировини та напівфабрикатів значно легше. Але цей бізнес має дуже обмежені можливості для значного зростання капіталізації та надто волатильний. Поява в Україні мультимільйонерів та мільярдерів, статки яких сформовані в IT сфері, логістиці, біотехнологіях, демонструє, що саме вони згодом забезпечуватимуть залучення основних інвестицій та загальне зростання капіталізації української економіки.
В цьому контексті хотів би знову згадати також питання зростання капіталізації бізнесу Петра Порошенка. Враховуючи, що його основний бізнес пов'язаний з виробництвом переробної продукції (кондитерських виробів), успішність якого значною мірою залежить від доходів населення, він, на відміну сировинних олігархів, кревно зацікавлений у загальному зростанні добробуту населення. Чим більше рівень доходів населення, тим більше вони купують солодощів, до того ж вищої якості і відповідно вищої цінової категорії.
Якщо в Україні збільшуватиметься чисельність мультимільйонерів та мільярдерів, капіталізація бізнесу яких зростатиме внаслідок зростання загального добробуту широких верств населення, то цьому можна буде тільки радіти.
Ось тому примітивні піарні маніпуляції щодо змін рівня капіталізації тих чи інших бізнесменів можуть породжувати ненависть до великого бізнесу та можновладців, але жодним чином не формують загальне усвідомлення суспільства, що необхідно робити для того, щоби українська економіка стабільно зростала, а з нею зростали і доходи населення.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3451
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 153
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 100
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 94
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
11339
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7042
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
6007
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5423
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4041