Продаж великих підприємств за участю іноземних компаній. Що варто розуміти
Велика приватизація
Після одного зі своїх коментарів для ЗМІ щодо можливостей та викликів малої та великої приватизації отримав кілька коментарів у себе на сторінці у ФБ. Одна з тез стосувалась того, що, мовляв, невідомо, хто там ще купить ці великі українські підприємства, звідки ці іноземні інвестори будуть, та чи не придбають їх через офшори ті самі українські олігархи чи можновладці, а може і взагалі “російські вуха” цих коштів при приватизації українських підприємств стирчатимуть.
Питання, справді, не просте. Але важливо розуміти, що закон про приватизацію чітко визначає, хто не може брати участі в придбанні державних активів. Це 13 категорій, серед яких особи з держави агресора, підсанкційні та пов’язані з ними компанії або люди.
Тому не треба боятися “неправильних” учасників. Їх перевірка здійснюється навіть не самим Фондом держмайна, а правоохоронними органами. І я певен, вони докладуть зусиль, щоб пересвідчитись у походженні компаній та їх коштів, аби не допустити до участі у великій приватизації російського бізнесу, який неминуче пов'язаний з російською владою. Бо незалежного від російської влади великого російського бізнесу зараз не існує. Від слова “взагалі”. Це стосується і підсанкційних олігархів та інших осіб з “чорного списку”.
Щодо офшорів. Іноземна юрисдикція — це не проблема, якщо ми можемо чітко визначити кінцевих власників та походження їх капіталу. А за законом до аукціону можуть допустити лише такі компанії. Якщо учасник не зможе навести всі дані — його заявку просто відхилять.
Великий бізнес по всьому світу активно користується офшорами. І це пов'язано не з намаганням ухилитись від сплати податків. Після реалізації Плану BEPS (від англ. «Base erosion and Profit Shifting) (це міжнародний проєкт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та країн G20 з розробки заходів протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування), до якого приєдналась і Україна, це робити все складніше навіть при їхньому використанні.
По-перше, процедура оформлення угод за допомогою офшорних юрисдикцій незрівнянно простіше.
По-друге, адмінвитрати, пов'язані з покупкою певних активів, їхнього злиття чи розділення за допомогою офшорів набагато менші, ніж у багатьох країнах з великою купою бюрократичних процедур та платежів за них.
По-третє, якщо йдеться про угоди з придбанням певних активів у країнах з відсутньою сталою правовою системою (тобто, зі значною чи взагалі тотальною корупцією в правоохоронних, судових органах та органах юстиції, наприклад, як в Україні), то оформлення їх там є надзвичайно ризикованим. На що жоден серйозний інвестор не наважується.
Тому всі такі угоди оформлюються за межами цих країн і використовуються юрисдикції з гарантованим захистом від рейдерських захоплень прав на ці активи. Зазвичай навіть не обговорюється питання оформлення документів не через офшорні компанії. По іншому жодна західна та навіть солідна українська юридична та консалтингова компанія не погодиться братися за цю справу. Відповідно, на аукціонах великої приватизації також слід чекати участі компаній, які великі міжнарожні холдинги заснували спеціально для придбання нових активів. Це нормальна ситуація для бізнесу.
Єдине, на чому слід додатково акцентувати учасникам — публічність. Кожен юридичний крок із залученням офшорів можна і потрібно оприлюднювати з відповідним роз‘ясненням. Тоді ані у громадьскості, ані в ЗМІ не виникатиме питань щодо результатів конкурсу.
Знаючи всі проблеми інвестиційного середовища України, велика перемога, що іноземні інвестори дійсно почали цікавитися українськими підприємствами. Зусилля ФДМУ та радників з приватизації щодо розкриття інформації про об’єкти приватизації, якісний аудит, маркетинг та внутрішня підготовка — все це дійсно може дозволити залучити іноземний капітал в Україну.
І саме присутність іноземних інвесторів на аукціонах стане гарантією, що державні активи перейдуть до надійних власників — бо тільки вони зможуть запропонувати найвищі ціни. Згадайте “Криворіжсталь”, де реальну конкуренцію забезпечили саме індійська Mittal Steel та люксембурзька Arcelor.
Отже, не треба боятися офшорів. За більшістю з них стоїть реальний бізнес з прозорим походженням капіталу. А всі інші не пройдуть перевірку для участі в приватизації, як того вимагає закон.
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- Готують підвищення тарифів для населення 733
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 148
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 103
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 12519
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5316
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4908
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 4864
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4814