Українська молодь вражає: міжнародний День молоді, навіщо та чи на часі?
12 серпня Україна вперше відсвяткувала міжнародний День молоді з усім світом
12 серпня Україна вперше відсвяткувала міжнародний День молоді з усім світом. Ще в минулому році, у липні, Президент Володимир Зеленський підписав указ про зміну дати.
Чи є це рішення історичним?
Так. Цей крок рік тому показав світу, що українська молодь прагне до інтеграції в європейську спільноту, та підтримує цінності демократії та свободи. Зміна дати – кейс взаємодії держави та громадськості, адже передумовою було саме звернення молодіжних організацій та рухів. Також ми в черговий раз продемонстрували свою відокремленість від росії і декомунізували ще одне “свято” з радянського періоду.
Якщо подивитися глибше у сенси та розібратися в питанні дати, то радянське свято молоді було встановлене ще у 1958 році та припадало на останню неділю червня. Чітко транслювався наратив в так званих “лозунгах”, що “молодь – це наше майбутнє”. Насправді така теза знецінює важливість найбільш активної частини суспільства у віці, згідно з чинним законодавством, від 14 до 35 років.
Тож, якщо абстрагуватися від радянських маніпуляцій, то очевидним стає, що люди, які творять сучасні реалії, знаходяться саме в цій віковій групі. Підприємці, топменеджери компаній, письменники, творці, культурні діячі. Саме їхня діяльність нас оточує, саме їхні рішення визначають вектор сьогодення. Навіть, якщо взяти підлітків, то це вже той вік, коли обирається перша професія, а дехто встигає запускати й власні проекти. Саме в цьому віці (до 35) людина “будує” свій світ – оточення, побут, самореалізацію. Тобто та теза, яку транслює сучасний незалежний світ, сучасна вільна Україна звучить так: “молодь – це теперішнє”. І сьогодні ми, як ніколи, усім суспільством спираємося на нашу українську молодь.
Про що цьогорічний День молоді?
Щороку Генеральна Асамблея ООН обирає тему Дня молоді, аби додатково привернути увагу до актуальних проблем. Цьогоріч – це “Єднання поколінь”. Для України єдність та сміливість – на часі, як ніколи. І українська молодь сьогодні вражає весь світ, адже виступила масштабним щитом України на кожному фронті. Скільки молодих хлопців та дівчат сьогодні захищають всі українські покоління на фронті. Скільки молоді служить в ТРО, волонтерить на гуманітарному, економічному, медичному, інформаційному та кіберфронтах. Ми всі сьогодні об’єдналися заради захисту поколінь, не тільки майбутніх, але й минулих. Саме сьогодні ми захищаємо українські цінності, культуру, історію, волю, свободу та незалежність.
Українська молодь сьогодні, хто вони?
Є тисячі героїчних історій, і сподіваюся, колись, ми дізнаємось кожну. Саме молоді волонтери надихнули на хештег цьогорічної кампанії #українськамолодьвражає. В соцмережах ширяться історії про те, як в Миколаєві люди були без питної води, але волонтери згуртувалися і знайшли воду. Або як на Херсонщині молодь ініціювала спротив, виходила на мітинги та обвішала всю область жовто-синіми стрічками. Чого варті історії про хаби для переселенців або створення бомбосховищ для тисяч людей, організацію гуманітарних штабів, транспортування донорської крові в гарячі точки або допомогу в евакуації під обстрілами. Тож, саме зараз День молоді на часі як ніколи. І мова йде зовсім не про святкування, а про увагу та повагу до української молоді, яка бореться на всіх фронтах. Закликаю кожного розповідати про свої ініціативи або ваших друзів під хештегом #українськамолодьвражає. Давайте знати історії одне одного.
Молодіжна політика в Україні, що відбувається?
2021 рік був насиченим на значущі кроки в напрямку молодіжної політики. Для мене, як законотворця та співголови Ради з молодіжних питань при Президентові, це один з основних напрямків діяльності. Тож, можу виділити три важливі події для молодіжної політики минулого року :
- підписання та набуття чинності закону «Про основні засади молодіжної політики»;
Закон орієнтований на ряді основних засад та принципів: жодних рішень для молоді без молоді, що передбачає залученість молоді в політичні процеси та місцеве самоврядування. Також прописано створення Українського Молодіжного Фонду, який надаватиме гранти молодіжним проектам. Крім того, передбачено розвиток інфраструктури молодіжних центрів та хабів. Війна “підбила” імплементацію Закону, але об’єднала проактивну молодь. Сьогодні на базі багатьох молодіжних центрів створені гуманітарні штаби. Тому, впевнений, що надолужимо все заплановане згодом.
- прийнято Національної молодіжної стратегії до 2030 року;
Молодіжна стратегія орієнтована на те, щоб українська молодь залишалася в Україні та мала гідні умови для життя, самореалізації, розвитку себе та суспільства. Впевнений, що сьогодні ми всі разом працюємо на перемогу, незалежно від того, де фізично знаходяться люди задля власної безпеки. Потім ми натхненно відбудуємо країну та реалізуємо все заплановане.
- створення Ради з молодіжних питань при Президентові України.
До Ради увійшли представники абсолютно різних сфер – волонтерської, культурної, політичної, бізнесової та інших. Це консультативно-дорадчий орган, який став “голосом” молоді, щоб найвищі керівні органи держави розуміли потреби сучасності та були на зв’язку з молоддю.
Також є затверджена цільова програма “Молодь України” на 2021-2025 роки. Всі документи синхронізовані між собою та орієнтовані на досягнення спільних цілей. Тож в нас точно є бачення та розуміння того, що потрібно сьогодні робити. Кожен з перерахованих кроків направлений на те, щоб українська молодь жила, розвивалась та бачила себе саме в Україні.
Повномасштабне вторгнення змінило хід планів державотворців. Але. Сьогодні саме українська молодь, як ніколи, робить все для того, щоб жити тут, в Україні, відбудовувати нашу державу та розвивати її. Ми переможемо. Слава нації! Смерть ворогам!
- Можно ли развестись, если муж или жена за границей или кто-то против Віра Тарасенко вчора о 22:03
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році Христина Кухарук вчора о 20:40
- Відкритий лист до Президента України В.А. Зеленського Вільям Задорський 14.06.2025 22:34
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання Дмитро Соболєв 13.06.2025 15:39
- Катівні на окупованих територіях: системна практика чи випадкові злочини Костянтин Автухов 13.06.2025 15:01
- Формальність чи реформа розподілу видатків на оплату праці в державних органах Андрій Заболотний 13.06.2025 13:41
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці Ігор Шевцов 13.06.2025 10:08
- Конкурс без поваги до суспільства Євген Магда 13.06.2025 09:40
- Книги vs гаджети – конкуренція чи синергія? Віктор Круглов 13.06.2025 00:52
- Законопроєкт 4380 – це про повагу до гідності людини та розвиток громад, а не про прибуток Лариса Білозір 12.06.2025 19:15
- Задонатили на армію чи волонтерам? Можете повернути частину податку Юлія Мороз 12.06.2025 14:51
- Як електронний документообіг трансформує великі компанії: досвід, що працює Олександр Вернигора 12.06.2025 10:17
- Як правильно обрати тип експертизи для ювелірних виробів: поради експерта Віктор Худоченко 11.06.2025 18:25
- Что грозит отсрочке студентов от мобилизации: анализ законопроекта №13193 Віра Тарасенко 10.06.2025 22:13
- На сцену виходить Дональд Федорович, в руках тримає череп Дана Ярова 10.06.2025 19:35
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 200
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін 163
- Конкурс без поваги до суспільства 150
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта 127
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання 115
-
Reuters: Росатом і китайська CNNC збудують перші ядерні електростанції в Казахстані
Бізнес 13371
-
Місія Face to face: вісім хірургів, один тиждень та 25 пацієнтів, яким треба повернути обличчя
8890
-
На ринку кави формується новий гігант. Lavazza може об’єднатися з німецькою Dallmayr
Бізнес 7653
-
Танки, протести та білі рукавички. Чому Трамп проводить військовий парад у свій день народження
5766
-
Бізнес-тиждень: новий транш від ЄС, мільйонні борги ФОПів та створення крипторезерву
Бізнес 5024