Чи можливо притягти до відповідальності несумлінного директора?
Що робити, коли директор підприємства, нехтуючи своїми обов’язками, вчиняє дії, які спричинюють збитки для підприємства?
За загальним правилом, керівник підприємства повинен діяти добросовісно та розумно, а також в інтересах компанії.
На жаль, в Україні непоодинокими є випадки зловживання з боку директорів своїми повноваженнями: укладення правочинів із заінтересованістю, перевищення ними своїх повноважень, що в результаті призводить до завдання збитків товариству.
Що ж робити, коли директор підприємства, нехтуючи своїми обов’язками, вчиняє дії, які спричинюють збитки для підприємства?
Яким чином підприємство може захистити свої інтереси від недобросовісних дій керівника?
З метою захисту від вищевказаних дій керівника чинне процесуальне законодавство України дозволяє звертатись до суду з так званим похідним позовом про стягнення збитків, які завдані недобросовісними діями директора підприємства.
При цьому, правом подавати зазначений позов в інтересах підприємства наділені виключно власники (учасники, акціонери) такої юридичної особи, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків. Інший учасник (акціонер) цієї компанії, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу, може приєднатися до поданого позову.
Вказані позови розглядаються за правилами господарського судочинства, оскільки наявність трудових відносин між власником (учасником, акціонером) юридичної особи та керівником цього підприємства не впливає на визначення юрисдикції таких спорів. Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/12217/19, яка викладена у постанові від 14.04.2020 року.
Таким чином, звертатись до господарського суду з вказаним позовом можливо як після звільнення недобросовісного директора, так і під час виконання ним посадових обов’язків керівника підприємства.
Для стягнення з керівника завданих підприємству збитків під час судового розгляду необхідно встановити наявність одразу 4 складових:
а) протиправність дій посадової особи;
б) наявність реальних збитків;
в) причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою керівника та збитками;
г) вини посадової особи.
З огляду на довірчий характер відносин між господарським товариством та його керівником протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №910/21493/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 року у справі № 911/2129/17).
Тобто, вирішуючи питання про протиправність дій посадової особи, суд зважає на те, що кожне бізнес-рішення керівника повинно мати своє розумне пояснення з урахуванням ситуації, яка існувала на момент прийняття такого рішення.
Слід відмітити, що у період з початку 2016 року по 2019 рік до суду було подано більше 100 похідних позовів, але, як правило, в задоволенні більшості з них було відмовлено.
Ситуація дещо змінилась лише у листопаді 2019 року, коли Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/20261/16 нарешті створила позитивний прецедент та захистила інтереси підприємства від недобросовісних дій його керівника.
У цій справі директор відмовився від виданої підприємству ліцензії на розробку надр на користь іншого підприємства, в якому він був власником. Вартість ліцензії складала 1 509 600 грн. У результаті суд постановив стягнути з керівника суму збитків у розмірі вартості отримання ліцензії, плюс судові витрати.
При цьому, суд дійшов висновку, що такі дії директора підприємства явно вчинені поза межами нормального господарського ризику з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом). Крім того, суд зазначив, що прийняття такого рішення очевидно є необачним, марнотратним та завідомо корисливим, що є підставою для стягнення з керівника завданих підприємству збитків.
За таких обставин, зважаючи на вищевказані висновки Великої Палати Верховного Суду, наразі при якісному юридичному супроводженні справи у власників бізнесу є реальні можливості стягнути з керівників підприємств завдані ними збитки.
Більш того, власникам бізнесу необхідно пам’ятати, що для того, щоб мінімізувати ризики недобросовісної поведінки керівника необхідно не тільки запровадити на підприємстві ефективний контроль за його діяльністю та сучасну систему діловодства, а й передбачити у статуті товариства і у трудовому договорі (контракті) з директором відповідні положення, які б детально регламентували його повноваження.
У випадку недобросовісних дій керівника в майбутньому, вищевказані дії стануть тим правовим підґрунтям, яке дозволить належним чином захистити права підприємства у суді.
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 357
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 118
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 109
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7087
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5331
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4297
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3575
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2724