Сучасні елеватори – шлях до значного збільшення експорту аграрної продукції
Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України має кілька сценаріїв щодо врожаю зерна на 2020 рік. Однак найбільш реалістичний передбачає 65-68 млн т зерна.
Аналіз ринку елеваторів в Україні показав, що попит на послуги зерносховищ в країні значно перевищує пропозицію. Особливо потребують них дрібні і середні агропідприємства, які не мають фінансової можливості побудувати власні якісні елеватори.
Українські елеватори надають послуги з приймання, сушки, підробці, зберігання і відвантаження зернових та олійних культур. Найбільше зерносховищ спеціалізуються для приймання пшениці і ячменю - 95% і 93% відповідно. Кукурудзу приймають 82% наявних елеваторів, ріпак - 72%. Найменше зерносховищ використовуються для зберігання соняшнику (64%) і сої (48%).
За оцінками Української зернової асоціації (УЗА), в країні гостра потреба в будівництві 300-500 нових сучасних елеваторів, рівномірно розподілених по всій території. Загальний обсяг необхідних інвестицій в розвиток нових потужностей зберігання і супутньої інфраструктури прогнозується від 5 до 10 млрд дол.
У найближчі 5 років ключ до успішного зернового ринку - інфраструктура. Ті підприємства, які володітимуть новими технологічними елеваторами, які здатні забезпечити високі стандарти якості та динаміку завантаження і відвантаження зерна, продовжать розвиватись в аграрному секторі. Бізнес, який не інвестуватиме в інфраструктуру, беззаперечно, буде втрачати свої позиції і зменшувати власні доходи.
Прибуток від інвестицій в нові великі елеватори можна побачити, якщо проаналізувати концентрацію і економіку цих підприємств. Застарілі елеватори, побудовані за радянських часів, майже не автоматизовані, займають велику площу, достатньо енергоємні і зберігають зерно насипом на підлозі, що призводить до проблем із завантаженням та відвантаженням зерна. Отже, експерти вважають, що витрати старого елеватора на одну тонну зберігання вдвічі вище, ніж нового, - 14 дол./т проти 7 дол./т.
Все це наслідок значної енергоємності (старі витрачають 12 кВт ∙ год проти 7 кВт ∙ год на нових на тонну зберігання), дуже великих податків на землю і вищих логістичних витрат (нові елеватори займають до 2 га території, а старі - 15-20 га) тощо.
Інвестиції в інфраструктуру, нові і автоматизовані елеватори є досить вигідними і забезпечать стабільне зростання доходів для таких компаній. Так дійсно, для того щоб побудувати новий елеватор, потрібні інвестиції від 5 до 25 млн дол., Проте існують приклади, коли інвестиції окупаються лише за два-три роки.
Наприклад, сьогодні Дніпропетровщина активно розвивається в цьому напрямку. За останні декілька місяців в регіоні розпочали роботу декілька сучасних підприємств, наприклад ТОВ СП «НІБУЛОН» відкрив новий річковий перевантажувальний термінал в с. Мар’янське Дніпропетровської області – філія «Зеленодольськ». Зерновий термінал може одночасно зберігати 76 тис. т. агропродукції. За добу комплекс здатний просушувати 3,6 тис. т. і відвантажувати на водний транспорт 12 тис. т. зерна. Крім того, нещодавно компанія KADORR AGRO GROUP «Зерно-Агро» відкрила новий елеватор в смт. Вишневе П'ятихатського району Дніпропетровської. Обсяг одночасного зберігання в силосах (BBCA Bottom Silos) - 65 тис. т.
Для інвесторів зараз чисте поле в цьому секторі. Ті компанії, які першими відреагують на дефіцит інфраструктури зберігання і логістичної інфраструктури, зможуть і надалі зростати на ринку. Україна ж без проблем зможе зберегти і навіть посилити свої позиції на світовому ринку.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 11005
-
"Будуть змішувати, хто як може". Вміст спирту в бензині перевищуватиме 5% – власник АЗС
Бізнес 5540
-
Відмова США від участі в "мирному процесі" – це благословення
Думка 4308
-
Водогін до Миколаєва будують цілодобово у дві зміни – фото
Бізнес
4225 -
Де шукають музу Баффет, Безос і Цукерберг: екстравагантні звички відомих людей
Життя 3192