Зміна позовних вимог в кримінальному провадженні, теорія і практика
Збільшення позовних вимог є підставою для зміни цивільного позову в суді
Нерідкою є ситуація, коли в процесі розгляду кримінального провадження у суді виникають обставини, які спонукають потерпілого/цивільного позивача до збільшення позовних вимог, як для відшкодування матеріальної, так і моральної шкоди. Наприклад продовження лікування у процесі розгляду справи, збільшення витрат на відновлення пошкодженої речі тощо
Розглянемо цей питання у теоретичній плоскості
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України - ц івільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України - позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку упрощеного позикового провадження.
Водночас частиною 1 ст. 1166 цього ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду не наведене, виникає очевидна суперечність між деякими нормами законодавства, зокрема між пресічним строком щодо пред’явлення позовних вимог та можливістю реалізації особою своїх прав щодо відшкодування в повному обсязі за реальною вартістю на момент розгляду справи.
Практичний аспект питання
На даний час, підхід до можливості «уточнення» цивільного позову, зокрема зміни позовних вимог після початку судового розгляду в судовій практиці є достатньо сталим.
Так колегії Верховного Суду Першої та Третьої судової палат Касаційного кримінального суду прийшли до висновків що «Кримінальний процесуальний закон не обмежує потерпілого у зміні цивільного позову, у тому числі й збільшення його розміру після початку судового розгляду» - Постанова від 16.09.2020 у справі № 569/713/18 (провадження № 51-1964км20) Постанова від 14.09.2021 у справі № 395/875/19,провадження № 51-1813км20.
Крім того, як аналіз цих, так і інших судових рішень дозволяє прийти до висновку, що «уточнені» позовні заяви, зокрема щодо збільшення позовних вимог після початку судового розгляду приймаються та задовольняються у разі, якщо позивач доведе, що підстави для зміни позову виникли саме в процесі судового розгляду і не могли бути заявлені раніше.
Висновок. Зважаючи на наведене, можна констатувати, що суди в більшості випадків знаходять адекватний баланс між певними неузгодженостями у законодавстві та захистом прав потерпілого.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 120
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10647
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6038
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5622
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3531
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3128