Виключна підсудність та підстави для передачі справи
Що відбувається зі справою, якщо звернувся до суду до 15.12.2017 з правильним визначенням підсудності, а потім справа стала підсудна іншому суду.
1) У справі №914/240/18. Постанова Верховного Суду 04.02.2020.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87516277.
Коротко фабула: Позов подавався за підсудністю ч.3 ст.30 ГПК (спори з приводу нерухомого майна), потім в процесі розгляду залучили Адміністрацію державної прикордонної служби України як співвідповідача і виникало питання справа підсудна по ч.3 ст.30 ГПК чи по ч.5 ст.30 ГПК (спори відповідачем яким є орган влади тощо). Практика каже що застосовувати треба ч.5 ст.30 ГПК при конкуренції статей.
Лірика: У випадку виникнення конкуренції норм ч. 3 ст. 30 ГПК України та ч. 5 ст. 30 ГПК України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, відповідачем у якому є орган, зазначений у ч. 5 ст. 30 ГПК України, судам слід керуватись ч. 5 ст. 30 ГПК України.
У постановах від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17 та від 16.08.2019 у справі №916/142/19 Верховний Суд вказав, що виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом частини 5 статті 30 ГПК України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
За висновками Верховного Суду, викладеними у названих постановах, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
В силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу стаття 31 ГПК регулює дії місцевого суду у випадку зміни підсудності справи під час розгляду справи.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що дана справа підлягає розгляду відповідно до правил виключної підсудності, визначених ч. 5 ст. 30 ГПК України, Господарським судом міста Києва, в той час як Господарський суд Львівської області розглянув справу з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
2) У справі №5009/4233/12. Постанова Верховного Суду від 13.03.2019.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80648468
Тут коротко не вийде: ІМІР подав позов визнання права власності до та недійним іпотечного договору до Люкстрейдкомпані і Банку в Запоріжжя і справу було об’єднано з справою про банкрутство ІМІР в Запоріжжі.
Потім Верховним судом було зазначено, що оскільки такі вимоги є немайновими та стосуються юридично значимих дій третіх осіб, а не боржника, тому вони не підлягають розгляду у межах справи про банкрутство і підлягають розгляду за правилами виключної підсудності і повернув на першу інстанцію в Запоріжжя.
Запорізький суд вказав, що є справа про банкрутство Люкстрейдкомпані, тому передаємо туди на Київ.
Київ прийняв справу і каже, що все то прикольно, але справа про банкрутство Люкстрейдкомпані закрита, тому справу залишаю без розгляду і почались оскарження.
Апеляція сказала, що суд 1 інстанції не правий і треба розглядати.
Подали касачку з підстав, що справа-то по виключній підсудності має бути з Запоріжжі, а не в Києві.
«34. З огляду на викладене, враховуючи те, що позовна заява Приватного підприємства "Імір" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання права власності на нежитлове приміщення та визнання недійсним Іпотечного договору №3713И/0415 від 17.04.2015 із самого початку підлягала розгляду Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/5373/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" за правилами виключної підсудності, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду приходить до висновку, що закриття провадження у вказаній справі про банкрутство, в силу приписів частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для передачі справи № 5009/4233/12 в частині позовних вимог про визнання права власності на нежитлове приміщення для розгляду до Господарського суду Запорізької області, оскільки вказана справа у цій частині позовних вимог стала підсудною зазначеному суду вже в процесі її розгляду.»
Тепер коротко: Хоч і справа належить до виключної підсудності, але з самого початку вона мала розглядатись у справі про Банкрутство Люкстрейдкомпані і силу цього суд застосував ч.2 ст. 31 ГПК і не передав справу за виключною підсудністю (спори щодо нерухомого майна).
Мораль:
Частиною 2 статті 31 ГПК України встановлено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Виходячи з 2х справ можна зробити висновок, що у випадку коли справа була прийнята з додержанням правил підсудності то вона не підлягає передачі, якщо вона стала підсудна іншому суду в процесі розгляду.
Виняток з цього правила є лише зміна складу відповідачів яка встановлює виключну підсудність. Таким прикладом є пріоритет ч.5 ст.30 ГПК над ч.3 ст. 30 ГПК у справі №914/240/18, де під час розгляду справи було залучено співвідповідача орган виконавчої влади. До аналогічних ситуацій можна також віднести також спори при залученні або заміні де відповідач є перевізником (ч.1, ст.30 ГПК), емітентом (ч.8 ст. 30 ГПК) тощо.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13673
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 7233
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 6645
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4194