Ремонти корпусів лікарень взимку? Легко!
Лікарня знала про необхідність ремонту ще на початку минулого року, але чомусь почали ремонт лише взимку та ще й з повним порушенням законодавства в сфері закупівель.
Одним із перших та найцікавіших моїх досліджень, що були здійснені в ході моніторингу закупівель, це невірне обрання процедура закупівлі, внаслідок чого замовник уникнув проведення відкритих торгів. Про це писалося тут і тут.
Здавалося б, минуло достатньо часу з введення в дію Закону України «Про публічні закупівлі», вже й Друга закупівельна революція на часі, але знову і знову доводиться констатувати, що замовник не так визначив предмет закупівлі, що потягло за собою низку наслідків – невірно обрана процедура закупівлі, уникнення відкритих торгів, порушення законодавство у сфері закупівель…
Сьогодні – про те, як саме ремонтує свої приміщення центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради, із цитуванням Наказу № 454 «Про визначення предмета закупівлі».
Восени минулого року лікарня вирішила відремонтувати будівлю акушерського корпусу, для чого було укладено аж три договори.
Спочатку, двадцять першого листопада укладено договір на капітальний ремонт частини покрівлі акушерського корпусу вартістю 295 681,20 грн.
Четвертого грудня укладено договір на капітальний ремонт приміщень третього поверху акушерського корпусу вартістю 1 453 578,00 грн.
А вже вісімнадцятого грудня укладено договір на поточний ремонт приміщень акушерського корпусу на суму 197 953,20 грн. Не вказано, який саме поверх побажав відремонтувати замовник, але навряд чи це має значення.
Гадаю, і так зрозуміло, що всі зазначені договори були укладені без застосування електронної системи закупівель та з одним і тим же суб’єктом господарювання –ТОВ «БК Рестрой».
Предмет закупівлі, незалежно від вартісних меж визначається у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від17.03.2016 № 454. Відповідно до Розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
Тобто предмет закупівлі робіт з капітального ремонту визначається в розрізі конкретного об’єкта, але не окремих приміщень, частин будівлі, що ремонтується. Ключовим при визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту є об’єкт будівництва інженерно-транспортної інфраструктури, будинок, будівля, споруда тощо.
Відповідно до листа Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 «Щодо закупівлі робіт», при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об'єкт будівництва.
Отже, всупереч законодавству у сфері закупівель, замовник провів майже одночасно капітальний ремонт частини покрівлі та капітальний ремонт приміщень третього поверху. Чому так –зрозуміло, при оголошенні закупівлі капітального ремонту будівлі в цілому сумарна вартість перевищила б порогове значення 1 500 000 грн, замовнику не вдалося б уникнути процедури відкритих торгів та укласти договір із заздалегідь обраним постачальником. Тому всупереч Наказу № 454 маємо – покрівля окремо, приміщення третього поверху окремо.
А щодо третьої закупівлі взагалі незрозуміло, що ремонтували та на яких умовах, адже в системі публічних закупівель відсутня будь-яка інформація про це.
Так, тексту договору в системі немає.
Але якби замовник мав намір відремонтувати акушерський корпус лікарні відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, оголосив би одну процедуру закупівлі та обрав би найкращу пропозицію. Судячи з усього, економія в даному випадку – не в пріоритеті.
Так як було укладено останній договір (надання послуг з поточного ремонту), то в такий спосіб ремонтується будівля в цілому.
Поділ по видам ремонтів, переліку робіт, окремим приміщенням однієї будівлі – це порушення законодавства у сфері закупівель.
Скажу також, що за майже чотири роки координування медичних закупівель з подібним не зустрічалась – як так може бути, що після проведення капітального ремонту оголошується тендер на надання послуг з поточного ремонту тієї ж будівлі!
І ще одне. Інформація про вказані закупівлі була внесена до річного плану ще на початку 2019 року. Тобто замовнику було заздалегідь відомо про необхідність провести торги, але він чекав майже рік, перш ніж почати укладати договори. Така ситуація не унікальна, тільки незрозуміло, чому окремі замовники надають перевагу проведенню ремонтів саме взимку, наприкінці року.
Спостерігаючи в замовників таке нестерпне бажання укласти договір з обраним виконавцем, в якому не на жарт зацікавлений, уникаючи проведення відкритих торгів, задаю собі питання: а як будуть відбуватися такі торги після дев’ятнадцятого квітня, коли розпочне діяти нова редакція Закону і в закупівельному житті з’являться спрощені закупівлі (закупівлі вартістю, що дорівнює або перевищує 50 000 грн)? На які ще складові поділить ремонт будівлі винахідливий замовник?
Судячи з інформації в системі публічних закупівель, Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради, очевидно, залишилася незадоволеною проведеним ремонтом.
Оскільки вчора 28 січня в річному плані центральної районної лікарні Києво-Святошинської районної ради на 2020 рік з’явився рядок:
Капітальний ремонт частини акушерського корпусу КНП «ЦРЛ Києво-Святошинської райради» Київської області в м. Боярка, вул. Соборності, 51;
очікувана вартість ‑ 1 483 405 грн.
Про виявлені порушення звичайно повідомила Північний Офіс ДАСУ. Чекаю відповідь.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9557
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8247
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7421
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6780
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5878