Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство
Новий євроінтеграційний закон, що посилює відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство, є кроком до справедливості, захисту прав людини та побудови суспільства без страху.
Сьогодні, 19 грудня 2024 року, Україна робить ще один важливий крок на шляху до європейських цінностей, впроваджуючи євроінтеграційний закон, який значно посилює відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство. Зміни, які набрають чинності, не просто текст у законодавстві — це відповідь на суспільний запит і реальність, де тисячі людей щодня стають жертвами насильства.
Як адвокат по сімейним справам, я бачу, як зміни в законодавстві можуть кардинально змінити життя людей. Але закон сам собою — це лише частина рівняння. Як він працюватиме на практиці? Чи зможе він стати справжньою перепоною для кривдників? Давайте розберемося.
Малозначність насильства більше не аргумент
Однією з найбільших перемог нового закону є те, що «малозначність» факту насильства більше не може бути підставою для уникнення відповідальності.
На практиці ця норма має ключове значення. Раніше я неодноразово стикалася з випадками в адвокатській практиці, коли кривдник, завдаючи психологічних травм своїй родині, виправдовувався відсутністю «видимих» наслідків. Уявіть собі: жінка або дитина в сльозах, морально знищені, але кривдник іде додому з формулюванням «відсутність складу злочину». Тепер такі сценарії повинні стати рідкістю.
Діти — невидимі жертви стають видимими
Автоматичне визнання малолітніх та неповнолітніх потерпілими, якщо вони були присутні під час акту насильства, є ще одним революційним нововведенням.
Це положення знімає бар’єр, який тривалий час існував у правовій системі. У багатьох країнах, таких як Іспанія та Швеція, діти визнаються жертвами домашнього насильства автоматично. Ці країни давно зрозуміли: травма від того, що дитина стає свідком насильства, може бути не менш руйнівною, ніж пряма фізична шкода.
У своїй практиці я бачила дітей, які буквально «замерзали» від страху в присутності своїх батьків. Тепер у таких ситуаціях держава має можливість діяти швидше та рішучіше.
Гендерно зумовлене насильство та сексуальні домагання: нові правила гри
Введення окремих статей до Кодексу України про адміністративні правопорушення за гендерно зумовлене насильство та сексуальні домагання — це крок до конкретизації відповідальності.
Розмір штрафів поки що не виглядає надто вражаючим, але головне — у зміні суспільної парадигми. У сусідній Польщі сексуальні домагання караються значно суворіше, і цей факт уже змінив поведінкові моделі в суспільстві. Штраф у 1360–2720 грн може здатися незначним, але він показує: проблема не ігнорується, а стає частиною публічного діалогу.
І що важливо, домагання в електронному просторі, яке раніше було «сірим» юридичним полем, тепер має чіткі наслідки.
Суворіше покарання — шанс для ресоціалізації?
Запровадження громадських та виправних робіт як форми покарання — ще одна інновація. Уявіть: кривдник не просто відбуває покарання, але й повертає щось корисне суспільству.
Однак питання в тому, як ці роботи контролюватимуться. У деяких державах, наприклад, у Норвегії, успішно працюють програми ресоціалізації, де громадські роботи поєднуються з психологічними тренінгами для кривдників. Україні варто було б запозичити цей досвід.
Терміновий заборонний припис: життя без страху
Збільшення строку адміністративного затримання до 12 годин — це перший крок до реального захисту жертви. Кожна година, протягом якої кривдник перебуває під вартою, дає постраждалим можливість зібрати думки, звернутися за допомогою і знайти захист.
У багатьох країнах ЄС заборонні приписи часто супроводжуються електронними браслетами для кривдників. Упровадження таких технологій в Україні може значно знизити ризик рецидиву.
Розлучення під час вагітності: право на безпеку
Ще одна важлива новація стосується права на розлучення під час вагітності чи протягом першого року життя дитини у випадках насильства.
На перший погляд, це може здатися незначною зміною, але для багатьох жінок вона стане рятівною. Я не раз чула від своїх клієнток: «Я хотіла піти, але боялася, що мене не зрозуміють». Тепер закон дає їм цю можливість.
Кол-центр як точка опори
Створення спеціального кол-центру для запобігання домашньому насильству — це ще один важливий інструмент. У світі подібні центри вже давно довели свою ефективність. В Австралії, наприклад, подібні сервіси працюють 24/7, забезпечуючи постраждалих не лише порадами, а й прямим контактом із правоохоронцями та соціальними службами.
Український кол-центр має потенціал стати точкою опори для тисяч жертв.
Чи вистачить сил на зміни?
Україна зробила важливий крок уперед, але чи зможе система впоратися із таким викликом? Кількість протоколів зростає, а кривдники стають дедалі хитрішими у своїх діях.
Головне завдання зараз — зробити так, щоб новий закон запрацював не тільки на папері, а й у реальному житті. Це означає навчання суддів, поліцейських, соціальних працівників і психологів. Це означає створення нових ресурсів для постраждалих.
Я вірю, що сьогоднішній день — це початок великих змін. І хоча попереду багато роботи, кожен крок у напрямку захисту прав людини є кроком до справедливості.
Сьогоднішній закон — це не лише про боротьбу з насильством. Це про гідність, про право жити без страху і про майбутнє, яке ми можемо створити разом.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева вчора о 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський вчора о 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер вчора о 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 226
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 10203
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 9121
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 8534
-
Harley-Davidson запустить власну гоночну серію з MotoGP у 2026 році
Бізнес 4531
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 4084