Верховний Суд роз'яснив, що адвокатський запит до ТЦК для отримання інформації про можливість відстрочки не замінює особистого звернення військовозобов'язаного для ухвалення такого рішення.
Сучасна адвокатська практика в Україні – це не тільки знання права, але й глибоке розуміння контексту й нюансів різних правових інститутів. Одним із таких є адвокатський запит до територіальних центрів комплектування (ТЦК) на предмет можливості отримання відстрочки для клієнтів, зокрема, з огляду на родинні обставини.
Сьогодні хотіла б зупинитись на актуальній темі, яка стосується прав військовозобов’язаних осіб, що мають дітей, а також на тонких правових моментах, які з’являються у взаємодії адвоката з ТЦК. Приводом для цієї розмови стало нещодавнє рішення Верховного Суду, яке вкотре роз’яснило межі прав і обов’язків адвокатів у такій специфічній сфері.
Уявіть ситуацію: чоловік, який має трьох дітей, із яких лише двоє – неповнолітні, звертається до адвоката з проханням допомогти йому отримати відстрочку від призову. Адвокат направляє запит до ТЦК, аби з’ясувати, чи має клієнт право на відстрочку. Проте відповідь ТЦК виявляється негативною, оскільки для отримання відстрочки потрібно мати на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років. Одна дитина клієнта досягла повноліття, тому, з точки зору закону, цей чоловік втратив право на відстрочку.
Суди попередніх інстанцій та, зрештою, Верховний Суд підтвердили обґрунтованість такої відмови. І справа тут не в жорстокості чи байдужості закону, а в його чіткому формулюванні: право на відстрочку залежить не тільки від кількості дітей, а й від їхнього віку.
Правова природа адвокатського запиту
Верховний Суд акцентував на тому, що адвокатський запит – це інструмент для отримання інформації, необхідної адвокату для надання правової допомоги клієнту. Згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит може використовуватися для отримання від органів державної влади й інших установ інформації, необхідної адвокату для виконання його професійних обов’язків. Однак запит не може замінити звернення військовозобов’язаного для безпосереднього вирішення питання про надання відстрочки. Це важливе розмежування: адвокатський запит не може виступати заявою клієнта щодо отримання відстрочки. У такому разі суд сприймає адвокатський запит як інформаційний лист, а не як документ, що має юридичну силу для прийняття рішень ТЦК.
Міжнародний досвід: що показує практика інших країн?
Для порівняння звернімось до досвіду закордонних правових систем, які також надають право на відстрочку для багатодітних батьків, але встановлюють жорсткі вимоги до формальних процедур.
Наприклад, у Франції адвокати мають право звертатися до відповідних служб для отримання інформації про клієнтів, зокрема щодо військової служби, однак вирішення питань про відстрочку здійснюється виключно на основі персонального звернення призовника. Французькі адвокати, так само як і українські, використовують адвокатський запит для збору необхідних фактів, проте це не впливає на кінцевий результат.
У США право на відстрочку також залежить від конкретних обставин і підтверджується особисто призовником. Американські адвокати, які представляють інтереси своїх клієнтів, можуть надсилати запити до державних органів лише для збору фактів і матеріалів, а для отримання відстрочки потрібна особиста участь клієнта.
Чому саме вік дітей є вирішальним?
На перший погляд, визначення права на відстрочку лише за віком дітей може здатися формальністю. Проте в юридичній практиці цей критерій має обґрунтовану логіку. І в Україні, і за кордоном принципи військової служби будуються на ідеї, що особа, яка залишається на утриманні військовозобов’язаного, потребує його фінансової підтримки. До досягнення дитиною 18-річного віку закон вважає її неповнолітньою, а отже, залежною від батьківської опіки. Після цього віку відповідальність батька з точки зору військових зобов’язань сприймається як менш вагома.
Практичні поради: як підвищити шанси клієнта
Хоча адвокатський запит не може безпосередньо вирішити питання відстрочки, адвокат може супроводжувати клієнта на всіх етапах його звернень до ТЦК, допомагаючи з підготовкою документів, перевіркою їхньої повноти, забезпеченням відповідності юридичних формальностей. Важливо, щоб клієнт чітко розумів, які документи йому слід подати та які критерії встановлено для отримання відстрочки.
Закон визначає: якщо хоча б одна дитина у сім'ї досягла 18 років, право на відстрочку для багатодітного батька більше не діє. Проте це не означає, що адвокат повинен зупинятися. Іноді допомагає проведення повторного звернення до клієнта й з'ясування інших підстав для відстрочки або оформлення додаткових документів. Цікаво, що, наприклад, в Італії військові комісії можуть зважати на статус студента, який до 23 років має право на допомогу батьків.
Що ж означає рішення Верховного Суду?
Рішення Верховного Суду закликає адвокатів більш уважно підходити до складання запитів, аби уникати необґрунтованих очікувань клієнтів. Адвокатський запит – це інструмент для збору даних, а не заявка на відстрочку. Верховний Суд чітко окреслив межі використання адвокатського запиту, наголосивши, що він не може замінити звернення військовозобов'язаного для вирішення питання про відстрочку.
Підсумок: нові виклики для адвокатської практики
Сьогоднішнє рішення Верховного Суду є черговим нагадуванням для адвокатів про те, що лише точне знання закону, розуміння процедурних нюансів і увага до деталей можуть забезпечити найкращий результат для клієнта. Кожен адвокатський запит – це не тільки правовий документ, але й вираз поваги до закону й вміння застосовувати його на практиці.
Нам, адвокатам, варто пам’ятати, що наші запити – це місток до правової допомоги клієнту, проте досягти кінцевого результату ми можемо лише завдяки глибокому аналізу всіх обставин справи, знань законодавства й судової практики й у повній прозорості наших дій і максимальній співпраці клієнтів.
