Чому корпоратизація - єдиний шлях до розвитку ОПК
Необхідність трансформації вітчизняного ОПК є викликом та найважливішим завданням.
Для українського оборонно-промислового комплексу одним із найперших та обов’язкових кроків є перетворення державних підприємств у акціонерні товариства задля забезпечення можливості бути гнучкими, позбавитись непотрібного баласту та бути привабливими як для державно-приватного партнерства, так і для можливості залучення іноземних інвестицій в ОПК.
Яким чином це можливо?
Заскорузла система державних підприємств, яка дісталась у спадщниу від Радянського Cоюзу, має бути перетворена у форму, яка дозволить швидко приймати рішення, мінімізовувати ризики і бути конкурентноздатними порівняно із приватним сектором. А далі – мати можливість поєднувати з ним зусилля для задоволення потреб ЗСУ та відновлення втрачених позицій на іноземних ринках озброєння.
Створення спільних підприємств у формі господарських організацій для реалізації інвестиційно-інноваційних, капіталомістких, довготривалих проектів є міжнародною практикою. Саме завдяки їй виникає можливість розподіляти ризики проекту, залучати до нього значні інвестиції та просувати товари/послуги на ринки інших країн. Засновники господарських товариств не відповідають за зобов’язаннями створених за їх участю товариств. Вони несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариств тільки у межах вартості своїх вкладів. І це є запобіжником від втрати активів, у тому числі, продуктів інтелектуальної власності, які і на сьогодні є залишаються цікавими. Таким чином, ймовірність негативного впливу такої господарської діяльності на підприємство-засновника значно обмежена.
Що ми маємо на сьогодні?
Декрет Кабінету Міністрів України “Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств” 1993 року передбачає обмеження для підприємств ДК “Укроборонпром” бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів. А в Законі України “Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі” взагалі відсутня норма, що врегульовує питання участі підприємств ОПК у спільних підприємствах.
Відразу виникає питання - що ж зробити для покращення ситуації. І тут першочерговим кроком має бути законодавче врегулювання питання надання права учасникам Концерну брати участь в реалізації міжнародних проектів шляхом створення господарських організацій із залученням іноземних інвестицій в ОПК, а також унеможливити участь учасників Концерну у заснуванні спільних підприємств з країною, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою – окупантом, та/або щодо якої застосовуються санкції відповідно до Закону.
Ми розробили відповідні проєкти, які, на мою думку, задля забезпечення цілосності реформування мають прийматись пакетом, а саме проєкти Законів, що передбачатимуть:
- Корпоратизацію підприємств ОПК;
- Міжнародну коорперацію в ОПК (можливість створення спільних підприємств з іноземними партнерами як на території України, так і за її межами);
- Скринінг інвестицій;
- Зміни до закону про міжнародну передачу озброєння, військової техніки та товарів подвійного призначення.
Після проходження всіх міжвідомчих погоджень, які наразі тривають, вони будуть внесені на розгляд Кабміну, а потім подані до Верховної Ради України.
Прийняття зазначених законів сприятиме розвитку вітчизняного ОПК задля забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань сучасним озброєнням та військовою технікою, а також можливості залучення фінансування для розробок сучасних зразків озброєння.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 213
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 8653
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 7901
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 7192
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3533
-
П’ять уроків Другої світової, щоб не було Третьої. Стаття глав МЗС семи країн
3246