Чи допоможе суд у поновленні права на працю державному службовцю
Хоча ситуації бувають різні, кожному варто пам’ятати, що у громадян є право на працю, гарантоване Конституцією України.
Традиційно склалося, що працівник вважається менш захищеною стороною трудового процесу на відміну від роботодавця, або особи, яка має повноваження приймати та звільняти з роботи. Суттєво що, попри встановлені законодавством механізми вирішення трудових спорів, фактично працівник під час незаконних дій залишається сам на сам з проблемою: хтось не знає, як йому діяти і до кого звертатися, хтось не вірить у справедливість рішення, у когось не вистачає обізнаності щодо своїх прав, а хтось - навіть вперто подаючи позовні заяви у всі інстанції, все одно програє суд за судом, що стає негативним прикладом для інших.
Хоча ситуації бувають різні, кожному варто пам’ятати, що у громадян є право на працю, гарантоване Конституцією України.
Законодавство про державну службу у разі незаконного звільнення державного службовця передбачає два шляхи вирішення трудових спорів – це досудове та судове вирішення. Досудове вирішення трудових спорів на державній службі провадиться, здебільшого, Національним агентством з питань державної служби та його територіальними органами, якщо питання неможливо вирішити у законному порядку в межах державного органу. Порядок захисту права на державну службу встановлено статтею 11 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Також у працівника є право звернутися до Державної служби України з питань праці, яка за зверненням про порушення законодавства про працю повинна провести інспекційне відвідування (згідно з пунктом 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295).
Однак універсальним і, можливо, найбільш дієвим способом захисту права на працю у тому числі і для державних службовців є звернення з позовною заявою до суду.
Подача позову до суду не потребує проходження всієї ієрархії захисту права на державну службу, а може бути поданий відразу і одночасно. Головне пам’ятати про строки подачі позову і заяв.
Звернутися з позовом про порушення трудових прав може будь-яка особа, яка вважає, що її права порушили.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов’язковим до виконання.
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю( далі – КЗпП) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню незалежно від того звертається працівник із заявою про поновлення чи ні.
Негайне виконання передбачає виконання оформлення трудових відносин:
1. Встановлення посади, на яку поновлюється працівник.
2. Анулювання попереднього наказу про звільнення та оформлення наказу про поновлення на посаду.
3. Оформлення трудової книжки у відповідності до процедури поновлення.
4. Допущення до виконання трудових обов’язків відповідно до поновленої посади.
5. Виплата суми компенсації, що належить працівникові.
Доволі часто виникають ситуації, коли поновлювати працівника за рішенням суду немає куди. Але законодавство у цьому плані безапеляційне – рішення суду має бути виконане. Приклад ситуацій у таблиці 1.

Законодавець передбачає обов’язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і видати розпорядження (наказ) про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.
У цьому розпорядженні (наказі) слід зазначити, що «розпорядження … (суб’єкта призначення – авт.) про звільнення …. (поновлюваного працівника – авт.) скасовано на підставі рішення суду … (реквізити рішення – авт.)».
Поновлюваний працівник повинен бути ознайомлений з розпорядженням (наказом) про поновлення під підпис.
Поновлення на роботі відбувається з дати звільнення працівника, яка відповідно до цього рішення визнається недійсною (підтвердження цього у листі Міністерства праці та соціальної політики від 07.08.2007 р. № 205/06/187-07).
Після видачі наказу про поновлення працівника на посаді вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.93 р. № 58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним.Наприклад, пишеться: «Запис за … (номер, дата – авт.) є недійсним, поновлений на попередній посаді ….(посада, дата поновлення – авт. )».
Виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного наказу органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Якщо роботодавець (посадова особа) без поважних причин не виконує рішення про поновлення незаконно звільненого працівника, державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII – далі Закон № 1404-VIII).
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (стаття 75 Закону № 1404-VIII).
Окрім цього, державний виконавець призначає новий строк для виконання рішення суду. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Тобто, якщо рішення і далі не виконується боржником, державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
У статті 382 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню у вигляді штрафу -
від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені службовою особою, -
караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним роботодавцем з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення працівника на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки. Після цього виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина друга статті 65 Закону № 1404-VIII) .
Висновок:
Закон України "Про державну службу" зазначає право державних службовців "оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду". Сама процедура регулюється низкою інших законоводавчо-нормативних актів, притаманних не лише державній службі, але й будь-якім іншим суб'єктам у системі "роботодавець-працівник" . Позов державного службовця про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі подається в порядку Кодексу адміністративного судочинства, це буде адміністративний процес, в інших випадках (коли працівник не державний службовець) — цивільний процес і позов подаватиметься в порядку Цивільного процесуального кодексу України.
У законодавстві передбачено жорсткі, визначені рамки для виконання рішення суду щодо поновлення працівника у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу. Досвід судових справ у цій галузі вказує на те, що суд, зазвичай, приймає позитивне для позивача рішення. Що, зрештою, логічно – адже працівники, права яких було порушено, добре зважують всі нюанси, у тому числі й людський фактор. До суду подають позов, здебільшого, коли впевнені у своїй правоті, але не можуть цього довести у досудовому порядку.
Острах перед судовою тяганиною сьогодні є чи не найбільшим стримуючим фактором, через який багато порушень права на працю так і залишаються в тіні. А, відтак, роботодавці не остерігаються вчиняти протиправні дії.
Зміна пріоритетів змусить роботодавців більш уважно підходити як до процедури звільнення працівника, так і до організації всього процесу управління персоналу, від якого залежить мінімізація ситуацій, коли працівників звільняють з ініціативи роботодавця.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 206
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Ініціативи для підтримки дівчат та жінок в Україні 2025 року 74
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 72
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році 66
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2749
-
Латвія закупила в Росії зброю майже на 800 000 євро. Це рекорд
Бізнес 2373
-
"Рахувати кожну копійку". Гетманцев закликав до жорсткої фінансової політики в Україні
Фінанси 2008
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1917
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1700