Чую дзвонить телефон: мабуть, знову Путін…
Політика телефонного ексклюзиву все одно, що офіційні перговори на колодках...
Коли двоє щодоби воркують потелефону, підслуховувати, як мінімум, непристойно. Але в даному випадку йдетьсяне про закоханих, а про засекречені діалоги... повелителів. Бо ж такими насправді є учасники якихосьтаємних гутірок Володимир Путін та Петро Порошенко. І якщо кремлівський вождь,як справжній диктатор, у своїй країні всі остаточні рішення приймає особисто, авсі їх тут же беруть до безумовного виконання під козирок, то пан Порошенко єглавою парламентсько-президентської держави і перш, ніж в унісон московітськомунаполеончику мав би, відповідно до Конституції, окремі рішення приймати не безпорад з урядом та парламентом. А тут буцімто умови війни ставлять його передфактом, коли доводиться розпоряджатися, так би сказати, з коліс. І ми ризикуємовже невдовзі отримати точну копію рашівського повелителя. Адже відомо, апетитприходить під час трапези…
Дочого це призвело вже нині, добре видно хоч би з того, що наразі маємо.Зовнішньополітичне відомство, за ідеєю головний двигун у пору бранних дійміжнародного рівня, до прикладу, виявилося геть виведеним з формуваннядержавної політики на зарубіжному фарватері. Міністерство закордонних справперетворилося у млин без води, у парусник без щогл. Його повністю замінив одинчоловік – Петро Порошенко. Там хоч заклеюй вікна, розпускай чиновників. МіністрКлімкін має повноваження і голос лише на виголошування подяк своїм колегам запідтримку позиції України під час різних самітів та конференцій. Навіть напереговорах у Мінську державу представляв не він, не його урядники, а пенсіонерЛ. Кучма, якого більша частина суспільства сприймає, як колишнього сатрапа зпридушення демократії і свободи слова, людину, котру потрібно щонайменше серйознодопитати за певні нібито замовні кримінальні діяння.
Одне слово, політика телефонного ексклюзиву все одно, що офіційні державні перговори у діда на колодках...
Відтак,ми здобули: формалізували ДНР та ЛНР, зняли офіційне покривало з фата морганикоротуна під назвою «Новорассєя». Сформували ще під одним, східним черевом Українизону бойових терористичних дій на кшталт Придністров’я. Мало нам 405 кілометрівтираспольської прикордонної біди, на додачу ще й донецький гнійний чиряк. Іякщо в південному кагібістському мішку мешкає лише 505 тисяч громадян, то тутявно в рази більше. І найстрашніше –нормалізували діалог, нехай і через уста кремлівського шизофреника, щодо нібитоутворення особливого територіального формування, чи від’єднання від України територіїв межах Донецької і Луганської областей.
Завеликим рахунком – це ще одна анексія, і цього разу вже Донбасу. Мені здається,що навіть главі державі має бути заборонено обговорювати подібні територіальні теми.І навіть у люб’язних бесідах з кремлівським співбесідником. Бо як стверджуєвладика Філарет у того вселився біс, а світ практично визнав це. Сатана завждимедом слова намазує, а ріже по живому…
Ітому мені особисто щодалі стає страшніше при кожному новому вербальногоконтакті цих правителів, не менше, як відчергового прориву нової російської броньованої армади вкупі з «Градами» і «Осами»через наші ніким не контрольовані кордони. Ніхто й нічого не знає, що насочікує вже сьогодні і завтра. Всю політику держави зведено до рівня настроїв,які складуться на віртуальному рівні під час чергового телефонного рандиву.
А тим часом їхній пришелепуватий «руській мір»невблаганний. У нього завжди одне на думці, сформульоване у цих неофіційних рядках:
Не надо хлеба нам, и сосисок,
Не надо масла, и молока,
Всего не надо, - вот целый список, -
Скорее, Путин, введи войска!
Рассея-матушка, - что не ясно? -
Давай-ка, Запад весь разъе...ашь!
А мы поддержим, на всё согласны, -
С голодным брюхом, - зато #Крымнаш.
Пусть будем нищими, с грязной дупой, -
Зато империя - на века,
И хрен с Америкой, хрен с Европой, -
Скорее, Путин, введи войска!
Заспокоїти нас неможе навіть така публікація у «Московском комсомольце», яке поставила на вуха весьмосковітський бомонд. Читайтетут.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 9136
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 7841
-
"Будуть змішувати, хто як може". Вміст спирту в бензині перевищуватиме 5% – власник АЗС
Бізнес 4456
-
Відмова США від участі в "мирному процесі" – це благословення
Думка 4192
-
Чому нова спроба Трампа досягти перемир'я провалиться, як і всі попередні
Думка 3864