Уроки «Податкового» Майдану: нам бракує самоорганізації
На ухвалення Податкового Кодексу малий і середній бізнес відповів більш, як мільйонним протестом, мітинги відбулися у понад сотні міст по всій країні. Хвиля народного повстання об’єднала підприємців і довела, що на Сході і Заході країни існують спільні
На ухвалення Податкового Кодексу малий і середній бізнес відповів більш, як мільйонним протестом, мітинги відбулися у понад сотні міст по всій країні. Хвиля народного повстання об’єднала підприємців і довела, що на Сході і Заході країни існують спільні проблеми, долати які можна тільки разом. У той же час, «Підприємницький» Майдан засвідчив, що нам бракує синхронних, чітко скоординованих дій. А тому, доки не вкоріниться в нас самих усвідомлення того, що впливати на владу можна лише маючи сильну самоорганізацію, позбавлену політичного забарвлення, доти наші перемоги будуть «половинчастими».
Підприємницький Майдан спалахнув навіть не тому, що ухвалення Податкового Кодексу загрожувало знищенням малого і середнього бізнесу. Воно його не знищило б, але бізнес відійшов би у тінь. Схема мала бути такою: підприємцю дозволятимуть працювати, але за цей так званий «дозвіл» потрібно буде платити «наліво».
Не зважаючи на те, що у липні-серпні Проект Податкового Кодексу начебто пройшов громадську експертизу, пропозиції представників малого і середнього бізнесу залишились поза увагою влади. Підприємці прирівнюють Податковий Кодекс до кайданів, які замість обіцяного сприяння або довгоочікуваних податкових «канікул», надягає на них влада. Більшість із них хоче працювати легально, однак нове податкове законодавство фактично позбавляє їх такої можливості, а тому супротив бізнесу більш, ніж очікуваний.
Основні поправки, які підприємці вимагали внести у Податковий Кодекс, - це не звужувати перелік видів діяльності спрощеної системи оподаткування, не надавати податковим органам додаткових повноважень щодо здійснення перевірок, а також дозволити не застосовувати касовий апарат, якщо дохід підприємця не перевищує 1 млн. гривень. Крім того, підприємці наполягали на збереженні для платників єдиного податку існуючої форми податкової звітності.
«Місто Волі» вистояло на Майдані 11 днів. Підприємці частково домоглися свого – Президент вніс правки, за які одразу проголосував Парламент. Однак, всі розуміють, що ця перемога часткова, оскільки і після правок Податковий Кодекс не створює стимулів для підприємців працювати більше, і при цьому працювати легально.
А тому, важливо проаналізувати уроки, які дав нам «Підприємницький» Майдан, аби в майбутньому бути ще більш готовими чинити опір, коли здійснюється наступ на наші права.
По-перше, ми зрозуміли, що можна реально вливати на рішення влади. І для цього зовсім не обов’язково, щоб мітинг був проплачений. Навпаки, справжню міць може дати лише переконання та віра у те, що робиш. І саме завдяки тому, що підприємці їхали у столицю за власний кошт, влада звернула на них увагу. Бо 100 тис. протестувальників, яким заплатили, є значно меншою силою, ніж 10 тис., але, котрі віддані своїм принципам. І влада це прекрасно розуміє, а тому і погодилася на діалог.
По-друге, Україна побачила та переконалася, що однієї «ідеї» задля досягнення поставлених цілей замало. Потужна ідеологічна мотивація, хоч і була рушієм опору, проте не була підкріплена чіткою організацією. Саме тому ми стали свідками, як уже на другий день акцій протесту почали виникати різні так звані «Центри», кожен з яких заявляв, що саме він є головним координатором Майдану.
Відсутність самоорганізації дала можливість владі використати технологію із залученням підприємців-псевдопереговорників, від імені яких був підписаний Меморандум із урядом. Пізніше істинні майданівці підтвердили непохитність своїх позиції, але це внесло в їхні ряди певну недовіру.
Разом із тим, Майдан дав поштовх і до створення нових організацій. З числа учасників акцій протесту, 2 грудня 2010 року було створено Всеукраїнську профспілку працівників ринків, торгівлі та підприємців. Своєю метою вона ставить не лише захист прав її членів, але і мобілізацію представників малого бізнесу будь-коли, якщо влада не дотримуватиметься взятих на себе зобов’язань.
Про організаційний потенціал підприємців свідчить і та кількість людей, які взяли участь в акціях протесту.
Аби бути почутими, представники малого і середнього бізнесу та наймані ними працівники ще на початку жовтня почали виходити на вулиці своїх міст, пікетувати місцеві адміністрації з вимогою не ухвалювати Податковий Кодекс, доки у ньому не будуть відображенні їхні пропозиції. Це була перша хвиля протестів. Після того, як Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект Податкового кодексу, внесеного Кабінетом міністрів, з 7 жовтня по 16 листопада у 39 найбільш активних містах відбулося понад 60 акцій протесту, у яких взяли участь більш, як 70 тис. осіб.
Напевно, тоді голос громадськості виявився надто слабким, і розгляд Податкового Кодексу було внесено до порядку денного Верховної Ради, голосувати за який мали 16-19 листопада.
Це стало своєрідним сигналом і бізнес зрозумів, що зволікати не можна. А тому, сподіваючись попередити ухвалення злочинного закону, вранці, 16 листопада, під стінами Парламенту зібрався уже 40-ка тисячний мітинг. Це була друга хвиля протестів. Її організаторами стали представники місцевих профспілок, які зібрали ініціативні групи у своїх містах і вирушили до столиці. Люди їхали за власний кошт, бо розуміли, що ці втрати – ніщо, у зрівнянні з тим, яким ярмом для них обернеться ухвалення Податкового Кодексу.
Загалом, якщо перша хвиля протестів, яка тривала попередніх шість тижнів, згуртувала менше 100 тис. осіб, то лише за три дні (з 15 по 17 листопада) по всій Україні супротив відкрито демонстрували уже втричі більше - від 230 до 250 тис. представників малого та середнього бізнесу. Ця акція є найбільшим за чисельністю протестом, який висловлювало українське суспільство з часів «помаранчевої революції». Важливим і показовим є те, що скільки б політики не вели дискусії про об’єднання України – народ доводить, що об’єднувати немає чого. Бо і підприємці Одеси, і Тернополя, і Харкова, і Львова виступили єдиним фронтом проти обмеження своїх прав.
Найбільш активними виявилися підприємці Хмельницького, тут було закрито 30 ринків, а кількість протестувальників досягла 10 тисяч. У Дніпропетровську незгоду з діями влади висловили 5 тис. підприємців, у Харкові - 3 тис., у Луганську та Донецьку – близько 2-3 тис.. В ці дні не вийшли на роботу також підприємці найбільших ринків і торговельних центрів Бахмача, Білої Церкви, Бердянська, Білогорська, Вінниці, Золочева, Конотопа, Львова, Мелітополя, Миколаєва, Рівного, Тернополя, Херсону, Черкас, Чугуєва, Чернівців, Чернігова та багатьох інших міст.
Однак, незважаючи на нищівні для малого і середнього бізнесу наслідки, 18 листопада цього року, 269 голосаминародних обранців був ухвалений Податковий Кодекс України.
У стін Верховної Ради підприємці попереджали, що «стоятимуть до останнього», а тому ранок понеділка, 22 листопада, розпочався багатотисячною акцією протесту вже на Майдані Незалежності. Це була уже третя хвиля протестів, яка отримала назву «Підприємницький Майдан».
Звичайно, влада намагалася чинити опір і не допустити проведення мітингу. Силами 7 автобусів «Беркуту» було блоковано підступи до місця монтажу сцени, правоохоронці не дозволяли розкладати намети, безпідставно був відключений телефон гарячої лінії центрального штабу акції, а 140 автобусів з учасниками акції протесту з різних регіонів, взагалі не були допущені до в’їзду у місто. Міліцейське керівництво відмовлялося пояснювати свої дії, ігноруючи наявність у протестувальників заявки на проведення акції.
Разом із тим, порозуміння, все таки, вдалося досягти, і акція проти недолугого Податкового Кодексу розгорнулася. Цікавою є використання технології, до якої вдалися учасники – частина наметів була перейменована у приймальні народних депутатів, а відтак знести їх уже не так просто. Єдина небезпека полягає в тому, щоб істинний громадянський порив не був використаний політиками на власну користь.
На третій день протестів, від влади почали лунати слабкі обітниці піти на поступки підприємцям. Але на відкуп погоджуватися в жодному разі було не можна - підприємницький Майдан зобов’язаний був вистояти. І він вистояв! Більш того, до нього долучитися і робітники, і медики, і студенти – всі, хто хоче жити у нормальній цивілізованій державі, де поважають його права і цінують працю.
За підрахунками профспілок, акція протесту проти ухвалення Податкового Кодексу, яка тривала з 22 по 30 листопада об’єднала від 53 тис. до 83 тис. українців на Майдані Незалежності. У цей же час, аналогічні мітинги відбулися практично у всіх обласних центрах, а також інших містах України, зокрема, у Бердянську, Кременчуці, Маріуполі, Кам`янець-Подільському, Красноперекопську(АРК), Кривому Розі, Лозовій(Харківської області), Славуті(Хмельницької області), Мелітополі тощо. Загалом під час третьої хвилі протесту, мітинги відбулися у більш, ніж 70 містах по всій країні, участь у них взяли близько 750 тис. громадян.
Головними учасниками акцій протесту були приватні підприємці, які задіяні в секторі торгівлі, а також таксисти. Зокрема, тільки 25 листопада, коли було оголошено всеукраїнську мобілізацію, з метою відстояти своє право на працю, у столицю приїхали 5 808 працівників ринків України.
Підприємцям знадобилося десять днів для того, щоб переконати Президента внести правки у Податковий Кодекс. Щоб мати можливість і надалі впливати на рішення можновладців та відстоювати свої права, важливо, щоб імпульс єдності набув структуризації.
Не так важливо, об’єднаються підприємці у нову політичну партію, створять громадський рух чи профспілку – головне, щоб вони могли забезпечити здатність до швидкої мобілізації у будь-який час, щойно влада спробує відступитися від взятих на себе зобов’язань. Чітка самоорганізація – це єдиний дієвий механізм, здатний забезпечити дотримання їхніх прав та захист інтересів.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2902
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1954
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1767
-
Reuters: РФ може погодитися на використання Україною $300 млрд заморожених активів
Бізнес 1460
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1293