Як Канада стала одним з найближчих друзів України
27 січня Україна та Канада відзначають 29-у річницю встановлення дипломатичних відносин.
У ці дні далекого 1992-го, щойно створеній Україні було складно передбачити, якою стане її подальша співпраця з Канадою. Сьогодні ж можна із впевненістю сказати: за роки незалежності ця країна стала одним із найближчих та найвідданіших наших партнерів.
Фундамент тісних взаємовідносин України з Канадою почав закладатися ще понад два століття тому – в період масової еміграції українців до Північної Америки. Нині ж чисельність етнічних українців у Канаді складає понад 1,3 мільйона осіб, що робить її другим за розміром представництвом наших співвітчизників у світі. І хоча у відсотковому співвідношенні українців там лише 3,5% від загальної кількості жителів, це не заважає їм бути потужною силою з просування українських інтересів.
У той же час, підтримка нашої держави діяльністю діаспори не обмежується. Кілька років тому я мав нагоду пройти стажування у Палаті Громад, де познайомився з низкою їхніх народних обранців. На моє щире здивування, значна кількість депутатів їхнього парламенту напрочуд добре знаються в українських питаннях, колись відвідували Україну або ж ставали авторами проукраїнських ініціатив. Ще більш промовистими є цифри: з-поміж 338 чинних членів Палати Громад Канади, понад 100 депутатів з усіх партій увійшло до Канадсько-Української парламентської групи співдружності.
За 29 років Україно-Канадських відносин, наші північно-американські друзі часто ставали першими, хто демонстрував свою прихильність до нас не тільки словом, але й ділом. Канада – перша іноземна держава, яка 2 грудня 1991-го визнала українську незалежність. Канадці стали першими, хто в 1994-му році підписав з Україною Декларацію про особливе партнерство – документ про наміри обох сторін поглиблювати співпрацю в різних сферах життя. Канадський уряд став першим у світі, де одні з ключових посад отримали етнічні українці: міністр фінансів Христя Фріланд (2015-році), міністр праці Меріен Михайчак (2015-2017) та заступник начальника Штабу оборони Пол Винник (2018-2019). Канада – єдина з країн Великої сімки, лідери якої відвідували незалежну Україну 5 разів (Кретьєн – 1 раз, Харпер – 3, Трюдо – 1). А після початку збройної агресії Росії проти України в 2014-му, саме Канада стала однією з перших, хто запровадив жорсткі санкції проти Кремля.
Власне, саме початок російсько-української війни та анексія Криму стали важливими тригерами для активізації двостороннього діалогу між країнами на найвищому рівні, який в результаті конвертувався у підписання низки важливих та таких необхідних для України угод.
З 1 серпня 2017-го року між нашими країнами діє Угода про вільну торгівлю, що вже відкрила чи ще відкриє (до 2024-го року) Україні унікальні можливості для торгівлі вітчизняними товарами в Канаді і навпаки.
У тому ж 2017-му було підписано Угоду про оборонне співробітництво між Міністерством оборони України та колегами з Канади. Нею передбачається можливість спільних оборонних досліджень, виробництва зброї та двосторонньої військової освіти. І хоч у перших двох пунктах особливими здобутками похвалитися ми не можемо, у плані військових навчань канадці роблять вагомий внесок у посилення обороноздатності української армії. Станом на кінець 2020-го року, у рамках програми Unifier, канадські військові інструктори провели понад 450 курсів для 22 тисяч представників ЗСУ.
Не оминули канадської допомоги і українські реформи. Практично усі якісні перетворення у сфері охорони здоров’я, виборчої системи, національної поліції, антикорупційної архітектури держави, децентралізації, соціальної політики тощо реалізувалися чи ще реалізуються в тому числі за рахунок канадської фінансової та експертної допомоги.
Що стосується питань культурної співпраці, то і в цій сфері в Україно-Канадських відносинах є певний прогрес. Окрім підписаної в липні 2019-го року Угоди про спільне виробництво аудіовізуальних творів, що має відкрити українським митцям канадський ринок, між нашими країнами діє низка культурних програм обміну, стажувань та можливостей навчання.
Однією з таких програм є «Парляментарна Програма Канада-Україна» – стажування для українських студентів та молодих спеціалістів у канадському парламенті. Заснована в 1991-му році канадським юристом Ігорем Бардином та фінансована українською діаспорою, ця програма дала можливість понад тисячі молодих українців протягом кількох місяців стати помічниками депутатів Палати Громад та навчитися принципам демократичного управління. В 2019-му я мав нагоду взяти участь у КУПП та попрацювати в офісі ліберала Кевіна Ламуру та навіть відвідати прийом вдома в Джастіна Трюдо. Можу з впевненістю сказати, що схожі програми назавжди змінюють уявлення нашої молоді про демократію та важливість її становлення в Україні.

Безперечно, попри теплі та дружні відносини між Києвом та Оттавою, нам ще є над чим працювати. Особливої уваги сьогодні заслуговує питання лібералізації візової політики Канади. Статистика свідчить про те, що понад 20% українців, які планують візит до країни кленового листка, отримують відмову в отриманні візи. Проте, варто зазначити, що відсоток відмов з кожним роком стає все меншим. І це не може не тішити.
За 29 років офіційних міжнародних відносин, канадці доклали чимало зусиль для становлення справді незалежної та сильної України. Наразі ж ми маємо прекрасну нагоду, щоби віддячити особливим партнерам за підтримку. І про подарунок довго думати не треба. На його роль цілком згодилася б справжня боротьба з корупцією, успішна реалізація розпочатих реформ та демократичні перетворення в Україні.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 224
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 9862
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 8833
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 8193
-
Harley-Davidson запустить власну гоночну серію з MotoGP у 2026 році
Бізнес 4037
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3946