Відновлення правопорядку через нехтування правопорядком?
У світлі останнього рішення КСУ дії влади мають бути логічними, передбачуваними та не виходити за рамки правового поля. Що ж відбулось насправді та втілено в законопроєкті Президента № 4288?
Очевидно, що останнє рішення Конституційного Суду в частині фактичного скасування антикорупційної реформи, викликало щонайменше здивування громадянського суспільства та кожної людини. Очевидно також і те, що це рішення не є легітимним, оскільки не сприймається народом України.
Президент України після тривалої наради з членами РНБО зареєстрував як невідкладний проєкт закону № 4288, яким планується вирішити це питання.

Але ж чи дійсно така пропозиція є вирішенням?
Видається так, що цей законопроєкт направлений на поглиблення інституційного конфлікту між різними гілками влади, оскільки:
- Пропонується не виконувати рішення КСУ, яке є обов’язковим до виконання на ВСІЙ території України та ВСІМА громадянами. Така позиція, попри масове невдоволення, таким рішенням Суду є свідченням саме інституційного конфлікту між Судом та іншими органами державної влади. Не можна задля швидкості реалізації запиту суспільства нехтувати конституційними засадами державного устрою. Аргументом такого рішення є прийняття суддями рішення в умовах конфлікту інтересів, але хто його встановив та хто має такі повноваження? Відповідь: ніхто! Після такого "політико-правового", як його деякі звуть, рішення кожна людина в державі матиме право не виконувати рішення судів та всі суспільні відносини будуть врегульовуватись за принципом "право сили, а не сила права".
- Передбачається звільнення всіх суддів КСУ із займаних посад. Знову ж таки, Основний Закон України не передбачає ані повноважень Парламенту, ані інших органів виконавчої влади достроково припиняти повноваження суддів. Ухвалення такого рішення формально задовольнить запит суспільства щодо «уявної помсти» за скасування антикорупційної реформи, однак не вирішить цю проблему.
Конфлікт між інституціями держави, в який при ухваленні запропонованого проєкту закону, буде втягнуто й Парламент, що проголосує очевидно неконституційні пропозиції Глави Держави, набуде критичного характеру.
Ймовірно, що КСУ у відповідь визнає цей закон неконституційним. І тут - конституційно-правовий та інституційний клінч, виходом з якого може бути лише перезавантаження Парламенту, президентської вертикалі, вертикалі органів виконавчої влади та Суду, що призведе до ще більшої соціально-політичної нестабільності суспільства. Дуже небезпечний сценарій.
Найдивовижнішим виглядає заява Представника Президента України в КСУ Федіра Веніславського https://www.unn.com.ua/uk/exclusive/1900105-ukhvalennya-zakonoproektu-zelenskogo-legitimizuye-perezavantazhennya-ksu-venislavskii який, будучи конституціоналістом, просто не бачить правових механізмів виходу із ситуації після ухвалення рішення КСУ!
Так що ж мало бути відповіддю на рішення КСУ?
Єдиним конституційним виходом з цієї ситуації могло бути звернення уповноважених суб’єктів владних повноважень до Вищої ради правосуддя (надавши законом відповідні повноваження) з проханням якнайшвидше встановити наявність в діях суддів істотного дисциплінарного проступку, що несумісний зі статусом судді (п. 3 ч. 2 ст. 149-1 Конституції України), а після цього – прийняття закону про процедуру звільнення суддів у випадку, коли звільненню підлягають одночасно більше 1/3 від складу КСУ (з метою узгодження з нормою Конституції про те, що рішення про звільнення судді приймається не менше 2/3 голосів суддів), і лише потім - звільнення суддів із займаних посад у передбачений Конституцією та законом спосіб.
Паралельно має йти прискорена робота щодо ухвалення відповідних змін до законів в частині передачі повноважень НАЗК до Вищої ради правосуддя.
Намагання держави надати дуже просту відповідь суспільству через нехтування засадами існування держави це популізм, який матиме негативні та довгострокові наслідки. Завданням держави має стати нормативне вираження волі народу в складних законодавчих конструкціях, які мають ґрунтуватись виключно на Конституції.
Відновити правопорядок через волюнтаризм не вийде, бо сваволя ніколи не породила право.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13675
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 7650
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 6865
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199
-
Відмова США від участі в "мирному процесі" – це благословення
Думка 4132