Чому обличчя українських міст незабаром зміняться?
В Україні нарешті з’явився шанс перейти до сучасної, європейської моделі розміщення зовнішньої реклами. Правила стануть одні для всіх, процедури чіткі, зрозумілі і прозорі.
Це передбачає міжфракційний законопроєкт № 5094 про регулювання зовнішньої реклами. Авторами законопроєкту стали депутати з усіх парламентських фракцій. Приємно, що народні обранці зуміли об’єднатися навколо вирішення наболілої проблеми, і що вони розуміють, що обличчя міст – це не другорядне питання. Вже зовсім скоро ми зможемо забути про засилля «тіньовиків», інвестувати в новітні технології і якісно змінити міський простір.
Законодавчий вакуум – шлях до безладу
Сьогодні бізнес, міста і люди стали бранцями застарілого законодавства. Я б хотіла нагадати як у Києві проходила реформа зовнішньої реклами. Ще років 5 тому в столиці був справжній рекламний хаос. Білборди стояли на кожному кроці, ледь не один на одному, подекуди навіть на пішохідних переходах, перекриваючи шлях. Це не влаштовувало ні людей, ні бізнес, який хоче розвиватися в ногу з часом. Сьогодні про цю проблему всі уже забули. Чому? Бо оператори дійшли консенсусу з громадою і міською владою, разом нам вдалось реалізувати реформу. Спільно з містом були розроблені схеми, де реклама може бути розміщена, а де ні, де і якого розміру конструкції мають стояти. Цей проєкт ми дійсно можемо назвати якісним прикладом співпраці громади, влади і бізнесу. При одночасному скороченні кількості конструкцій і повній реновації, надходження до бюджету не зменшились. Але це потребувало від нас серйозного підходу, адже повне оновлення парку конструкцій обійшлося для кожного оператора в десятки мільйонів гривень. Звісно бізнес ризикував і хотів від міста гарантій, що правила не зміняться. Разом з тим ми бачили наскільки складно міській владі в умовах чинної правової бази давати такі гарантії. Але як соціально-відповідальний бізнес ми пішли на ризик, і результат того вартий – Київ отримав справді європейське обличчя.
Але це просто прецедент. Буквально виїдьте на об’їзну дорогу і побачите разючі відмінності між територією Києва і області. Хаос, який твориться на трасах, не може не кидатись в очі і найбільш прикро, що бюджет від цього тільки не доотримує. Та й в більшості українських міст системності як не було, так і немає.
Нелегальна реклама може роками стояти та вулицях, поки справи про її знесення валяються в судах. Саме на таких бордах з’являються скандальні сюжети, які сколихують суспільство. Якщо ми чітко дотримуємось етичного кодексу і не пропускаємо нічого, що може когось образити і не відповідає етичним стандартам, то тим, хто працює поза законом, байдуже. Вони не сплачують податків, не несуть відповідальності і конкурувати законослухняному бізнесу з ними надзвичайно важко.
Зрозуміло, що вихід тільки один – змінити законодавство, зробити чіткі, однозначні і прозорі правила для всіх, тоді не буде можливостей обходити норми і всі працюватимуть в однакових умовах. Саме це і пропонує парламентський законопроєкт.
Балансування інтересів
Закон про регулювання зовнішньої реклами намагались уже не раз прийняти. Але не виходило. Тут треба розуміти, що є три зацікавлені сторони – бізнес, який хоче заробляти, держава, яка хоче отримувати податки, і люди, які хочуть комфортний, безпечний і естетичний простір. Цей законопроєкт балансує інтереси всіх.
Для операторів звісно буде не просто. Нам потрібно буде оформлювати документи для отримання дозволів відповідно до тих схем, які розроблять міста. Зрозуміло, що треба буде вкладати кошти в нові конструкції, але ми готові на це йти. Коли ми знатимемо, що правила стабільні і довгострокові ми зможемо інвестувати в новітні технології, в більш «розумне» сучасне обладнання, яке окупається не через рік-два, а через 5, а то і більше років. У прогнозованих умовах – це абсолютно виправдано.
Користь від законопроєкту
Сьогодні зовнішня реклама не це просто плакати чи постери з рекламними оголошеннями, галузь активно розвиває новітні технології, в арсеналі рекламного інвентарю все більше з’являється «вуличних меблів». Сучасна реклама – це зупинки громадського транспорту, які встановлює бізнес. Це охайні лавочки і урни, це міські вбиральні. В технологічних можливостях розвиту рекламного інвентарю ми не відстаємо від Європи.
Для будь-якого міста прогресивний розвиток рекламної галузі - однозначно вигідний. Адже можна отримати якісну інфраструктуру, не вкладаючи в це гроші з міського бюджету. До того ж ми розраховуємо створювати нові робочі місця, і вони будуть високотехнологічні, для персоналу висококваліфікованого, який отримає високу заробітну платню. Від цього місцеві бюджети також виграють, адже отримуватимуть податки.
Ми прогнозуємо, що за рахунок виведення з тіні тих операторів, які сьогодні працюють нелегально надходження в бюджет зростуть майже в два рази. Кошти від розміщення конструкцій за межами населених пунктів частково ітимуть до дорожнього фонду, за них можна буде ремонтувати автошляхи.
Для людей зміни також стануть корисними, бо можна буде забути про рекламний безлад. Закон регулює не тільки наземні рекламні конструкції, але й вивіски, рекламу на транспорті. Комплексний підхід дозволить врешті-решт зробити вулиці естетичними і привабливими. У нормах закону прописано створення дизайн-кодів міст, вулиць і навіть окремих споруд. Ми станемо на європейський шлях оформлення публічного простору.
Законопроєкт винесено в сесійну залу вже цього тижня, голосування планується у четвер і ми сподіваємось, що народні депутати проголосують ЗА сучасну концепцію розміщення зовнішньої реклами і дадуть галузі і містам зробити крок вперед.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13671
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 7062
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 6538
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4194