Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід
У цій статті аналізую ключові аспекти регулювання умов праці, реальні виклики для працівників та роботодавців, а також уроки, які Україна може перейняти з досвіду Німеччини, Франції та США
Рішення Касаційного цивільного суду у справі №182/6943/23 ще раз нагадує про фундаментальні принципи трудового права, які, на жаль, часто залишаються лише декларативними у практиці. Чи дійсно працівники мають право на більш вигідні умови праці? І як уникнути маніпуляцій у договорах? Розглянемо це на прикладі конкретної справи та додамо до обговорення закордонний досвід.
Суть справи: чи можна ігнорувати колективний договір?
У центрі уваги – позов директора комунального підприємства «Ритуальна служба», який вимагав компенсації недоплаченої заробітної плати. Аргумент: роботодавець не виконав вимоги колективного договору, де передбачено встановлення мінімальної тарифної ставки у розмірі 120% мінімальної заробітної плати, помноженої на коефіцієнт 1,15.
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на сторону роботодавця, вважаючи, що директор погоджувався на умови контракту. Однак Касаційний цивільний суд підкреслив: трудовий договір не може суперечити умовам колективного договору, якщо останній передбачає більш вигідні умови для працівника.
У даному випадку роботодавець порушив законодавство, не врахувавши вимоги колективного договору. Це підтверджує, що колективний договір є основним документом, що регулює права працівників у відповідній організації, і його положення обов’язкові до виконання.
Юридичний контекст: чому колективний договір має перевагу?
Ключовою нормою в цій справі стала ст. 5 Закону України «Про колективні договори та угоди», яка встановлює, що умови колективного договору є обов’язковими для виконання підприємством і сторонами, які його уклали.
Ця норма створює своєрідну "парасольку" для працівників, захищаючи їхні права навіть тоді, коли вони підписують індивідуальні трудові договори. Але часто роботодавці використовують контракти як інструмент для обмеження прав працівників, включаючи до них умови, що є менш вигідними, ніж ті, що прописані у колективному договорі.
Практика інших країн: як захищають працівників за кордоном?
1. Німеччина: роль профспілок і тарифних угод
У Німеччині колективні договори (Tarifverträge) є основним інструментом регулювання умов праці. Роботодавець не може запропонувати працівнику контракт із умовами, які є менш вигідними, ніж у галузевому колективному договорі. У деяких випадках компанії навіть зобов’язані адаптувати індивідуальні трудові договори до нових редакцій тарифних угод.
Ключова особливість німецької моделі – висока роль профспілок, які активно моніторять дотримання тарифних угод. Якщо працівник відчуває несправедливість, він має право звернутися до арбітражного органу або суду, а в багатьох випадках його представляє профспілка.
2. Франція: договір – не межа
У Франції трудовий кодекс захищає працівників, а колективні договори лише покращують їхні умови. Роботодавці не мають права підписувати контракт із працівником на умовах, що гірші за галузеві стандарти. Більше того, у Франції існує концепція «недоторканості» базових умов праці: навіть якщо працівник добровільно підписує менш вигідний договір, це не звільняє роботодавця від зобов’язання виконувати вимоги колективного договору.
3. США: індивідуалізм з нюансами
У США, де трудові відносини часто регулюються на індивідуальній основі, роль колективних договорів значно менша. Однак у тих галузях, де профспілки мають сильні позиції (наприклад, авіація чи автомобільна промисловість), умови праці часто продиктовані саме колективними угодами. Контракти, що суперечать цим угодам, можуть бути оскаржені працівником у суді або через профспілкові арбітражі.
Українська реальність: що робити працівнику?
Справа №182/6943/23 – це не виняток, а радше типова ситуація. Що ж має робити працівник, аби захистити свої права?
Детально вивчати умови колективного договору. Підписуючи трудовий контракт, працівник має бути впевненим, що його положення не суперечать колективному договору.
Фіксувати порушення. Якщо працівник вважає, що його права порушені, важливо зібрати всі докази: платіжні відомості, копії договорів, листування з роботодавцем тощо.
Звертатися до профспілки. За наявності профспілки працівник може залучити її до переговорів із роботодавцем або до підготовки позову до суду.
Судовий захист. Українська судова практика демонструє, що Касаційний цивільний суд стає на сторону працівника, якщо доведено порушення умов колективного договору. Водночас цей шлях вимагає терпіння і ресурсів.
Про баланс між правами і реальністю
Рішення Касаційного цивільного суду – це не лише підтвердження правоти працівника, а й сигнал роботодавцям: ігнорування умов колективного договору має наслідки. Водночас справа демонструє, наскільки складним і виснажливим може бути процес захисту своїх прав.
Українське трудове право потребує системних змін: підвищення ролі профспілок, посилення відповідальності роботодавців за порушення договорів і впровадження чітких механізмів контролю. Лише так можна досягти балансу між інтересами працівників і роботодавців.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева вчора о 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський вчора о 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер вчора о 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 226
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 10273
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 9206
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 8746
-
Harley-Davidson запустить власну гоночну серію з MotoGP у 2026 році
Бізнес 4703
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 4103