Держава має думати на кілька кроків уперед
Що потрібно зробити до того, як закінчиться війна
Я боюсь. Я боюсь моменту, коли закінчиться війна. Чомусь держава не хоче думати на кілька кроків вперед. Ви мене знаєте. Якщо я критикую, я пропоную, що можна зробити. Тому. Вважайте це публічною офертою для влади. Перше, що треба зробити, це легалізувати зброю. Так, треба. Бо після військових дій у 2014-2016 роках хлопці повертались з величезною кількістю зброї. Зараз на лінії зіткнення є величезна кількість трофейної зброї, яка не на обліку. І просто повірте, ніхто її здавати не буде. Повертаючись в мирні міста, її будуть привозити з собою додому. Так, я допускаю, що не всі у разі легалізації зброї прийдуть і поставлять її на облік. Але ж більша частина прийде. Так, я допускаю, що не всі підуть до психіатра, хтось купить довідку, а хтось і сходить. Тому легалізація зброї не те що на часі, це треба було робити на позавчора.
Друге. Є військові, які ніколи не повернуться у мирне життя. У мене є особисті знайомі, яких з роти лишилось 5 чоловік, і вони кожної ночі їздять на «зайців» навіть не в сіру зону. Так вони це називають. Це Рембо, які сенсом свого життя вже вважають війну. Для них вже зараз на рівні держави необхідно створювати миротворчі місії, якість спільні тренування з армією НАТО, да все, що завгодно, але треба готувати проєкти, де ці люди можуть знайти своє місце в житті після війни.
Третє. Зробити обовʼязковим збори раз в 3-6 місяців на полігонах, всіх, хто повернувся з війни. Вони мають там вибігатись, постріляти, поговорити, скинути адреналін, може, і випити, згадати полеглих. Це просто життєво необхідно.
Четверте. Психологічна підтримка. З кожного утюга має звучати, що звертатись до психологів - це нормально. Паралельно має йти підготовка психологів, які вміють працювати з психотравмою, з гострим ПТСР. Може, вам здається це все неважливим. Але я дуже не хочу переживати стрілянину в мирних містах. А вона буде, якщо нічого не робити вже зараз.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13664
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 6022
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 5938
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5829
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199