Агропромислові кластери – запорука розвитку села
Усе починається з тебе. Саме так я завжди розпочинаю своє спілкування з людьми, коли мова заходить про те, як розвиватиметься той чи інший регіон в якому вони проживають. Ні для кого не секрет, що найбільший потенціал населеного пункту в людях, які постій
Усе починається з тебе. Саме так я завжди розпочинаю своє спілкування з людьми, коли мова заходить про те, як розвиватиметься той чи інший регіон в якому вони проживають. Ні для кого не секрет, що найбільший потенціал населеного пункту в людях, які постійно перебувають в пошуку нових ідей. Ідей які б змогли дати людям економічний, культурний, духовний поштовх для розвитку. Та окрім людей існує певний код, завдяки якому можна виокремити, чим місто може стати цікавим для інших. В Україні існує практика, коли громадські активісти об’єднуються аби згенерувати весь свій досвід та вміння навколо перспективних рішень для українських міст. Це все дієво і приносить свої результати для міст. Та на жаль поза увагою, залишається українське село, яке використовується виключно як сировинний придаток.
За роки незалежності з української мапи зникло близько семиста сіл. Факторів які на це впливають дуже багато. Починаючи від адміністративних втручань, закінчуючи переїздом населення у міста. Вся програма дій усіх урядів, президентів, парламентів була зведена виключно до написання Державної цільової програми з розвитку українського села. Остання розроблена така програма закінчується у 2015-му році, що була затверджена постановою Кабінету Міністрів України ще від 19 вересня 2007 р. N 115. Основними завданнями Програми є: створення екологічно безпечних умов для життєдіяльності населення, збереження навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, особливо земель сільськогосподарського призначення. Та ніхто не говорить яким чином можна досягнути економічного розвитку сіл. Що надасть поштовх для розвитку всіх інших важливих умов життя у селі.
Останнім часом ми все частіше чуємо, як люди бізнесу у своїй розмові використовують такий термін як Кластер. Кластер – це географічно близькі групи взаємопов’язаних компаній та пов’язаних з ними організацій, асоційованих установ в окремій галузі, сфері що пов’язані спільними технологіями та навичками, характеризуються спільністю діяльності та які взаємодоповнюють один одного. Вони існують в географічній зоні, де комунікації, логістика та людські ресурси є легкодоступними.
В сільській місцевості одним з найперспективніших проектів є створення агропромислових кластерів. Україна все більше претендує на статус головного постачальника харчової продукції у світі. Та для цього ми маємо виготовляти якісну продукцію за помірною ціною, щоб вдало конкурувати на ринку. Залучаючи покупців і продавців до системної взаємодії, вдається знизити вартість одиниці продукції, виготовленої завдяки спільній діяльності. Простіше кажучи, кожен регіон має спеціалізуватись на конкретній групі продукції, яка є економічно вигідною для певного населеного пункту. Розвинений ринок праці, сировини та логістики дасть бажаний результат. Як приклад, навіщо засівати великі масиви пшениці в Івано-Франківській області, де немає доброго для цього ґрунту. Чому б краще не спеціалізувати цей регіон на вирощенні енергетичної верби. Рентабельність буде вищою, а значить і більше робочих місць та надходжень до бюджету. Якщо економіка запрацює, ми зможемо говорити про управління соціальним розвитком села на основі кластерного підходу. Суть якого заключається в тому, щоб покращити благоустрій територій, розвиток медичної, освітньої сфер, модернізації транспортної і телекомунікаційної мереж, поліпшення побутового і торгівельного обслуговування жителів певної території.
Переконаний це перспективний шлях розвитку економіки та покращення життя у селі. Представники влади, повинні створити сприятливу нормативно-правову базу, яка б давала підстави чітко визначати і регулювати процеси створення та функціонування агропромислових кластерів. Так живе весь світ, а ми маємо жити краще.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 10875
-
"Будуть змішувати, хто як може". Вміст спирту в бензині перевищуватиме 5% – власник АЗС
Бізнес 5461
-
Відмова США від участі в "мирному процесі" – це благословення
Думка 4291
-
Водогін до Миколаєва будують цілодобово у дві зміни – фото
Бізнес
4137 -
Фільм "Квір" з Денієлом Крейґом у головній ролі: красива самотність і трохи скандалу
Життя 3157