Світова продовольча криза та шантаж з боку Кремля
Світова продовольча криза
Світова продовольча криза, яку пророкують експерти, не пов'язана з нестачею продовольства, а є наслідком порушенням логістичних шляхів постачання зернових у країни-імпортери, зі стрімким зростанням цін на нього, тому стане менш доступним для населення бідних країн Близького Сходу, Африки та Азії.
Що ж до України, то за оцінками травневого звіту USDA у наступному маркетинговому році (для пшениці — липень 2022/червень 2023, грубих зернових (кукурудза та ячмінь) — вересень 2022/серпень 2023) виробництво пшениці скоротиться на 11,5 млн тонн (з 33,0 до 21,5 млн тонн), грубих зернових — на 27 млн тонн (з 53,5 млн тонн до 26,5 млн тонн).
При цьому слід враховувати, що переважно Україна експортує фуражне зерно.
У той же час у наступному МР світове виробництво пшениці прогнозується у розмірі 774 млн тонн, споживання — 784 млн тонн, перехідні запаси — 267 млн тонн (у Східній Азії, переважно у Китаї — 144 млн тонн).
Світове виробництво грубих зернових — 1476 млн тонн, споживання — 1480 млн тонн, перехідні запаси — 330 млн тонн (у Східній Азії, переважно у Китаї — 209 млн тонн).
Отже, з наведених даних не важко зрозуміти, що випадіння частини експорту українських зернових з міжнародної торгівлі не може призвести до голоду в світі, як це пророкують деякі іноземні діячі.
Насправді, єдиним питанням, яке потребує вирішення — компенсація зростання цін на продовольство для бідних країн. Для цього мають бути задіяні розвинені країни світу та міжнародні фінансові інституції на кшталт FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), МВФ, Світовий банк.
Тому нагнітання істерії навколо теми блокади експорту зернових з України можуть бути пов'язані зі спробою лобіювання інтересів Російської імперії та намаганням послабити санкційний режим проти неї.
Сподіваюсь, що керівництву західних країн вистачить впевненості в собі і готовності не піддаватись шантажу з боку збожеволілого диктатора фашистського режиму Російської імперії та не почати знову загравати з ним.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13678
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 8202
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 7262
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199
-
Відмова США від участі в "мирному процесі" – це благословення
Думка 4146