Позиціювання брендів під час війни: 10 головних порад для бізнесу
Зараз, коли настрої аудиторії дуже динамічні, маркетологи та комунікаційники мають бути динамічними також.
Однак, у цьому контексті виникає ряд питань. Зокрема, говорити про війну у соцмережах чи ні? Якщо говорити то в якій кількості? Змінювати інфо стиль чи не змінювати? Висвітлювати добрі справи бізнесу для ЗСУ та наскільки часто?
Для цього вартує розуміти останні тенденції та виклики, які постали перед PR та маркетинг фахівцями у цьому році та враховувати їх у своїй діяльності. Так, відповідно до результатів опитування Європейської Бізнес Асоціації серед фахівців сфери маркетингу та комунікацій членських компаній можемо виділити ключові виклики на 2023 рік, серед них: перенасиченість інфопростору, вимірювання ефективності, баланс між публічністю та безпекою, а також продуктовою і соціальною комунікацією.
Однак, брендам дійсно варто продовжувати спілкуватися з клієнтами під час війни з використанням усіх можливих каналів комунікації. Про це, зокрема, говорили під час засідання PR & Marketing Хабу Південноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації 18 травня 2023 року. Тож, деякі поради щодо того, як балансувати між патріотичністю та підтримкою в умовах сьогодення залишаємо нижче.
#1 Нейтральної позиції більше не існує. Війна стосується всіх та кожного
Дистанціюватися від теми війни неможливо, так само як не мати чіткої та зрозумілої позиції.
Адже 24.02.22 змінилось все раз і на завжди: і в бізнесі, і в політиці, і в позиціюванні. І головне, що сталося - тепер немає нейтральної позиції, ніяких полу тонів не існує. Так, дійсно, сьогодні ти або обираєш або вірну позицію, або йдеш з ринку. І світлою стороною є саме підтримка України, відмова від російської мови, співпраці з російськими контрагентами тощо.
# 2 Під час війни комунікація стає пріоритетнішою за інші інструменти бренду
Так, спочатку ми обираємо сторону (позицію), потім обираємо стратегію - маршрут до нашої цілі або карту досягнення цілей компанії (безперечно у кожної компанії є бізнес-цілі, і хтось визначає їх у фінансових показниках, хтось у клієнтських, в об’ємі продажів, у долі ринку). І на останок визначаємо наш тон оф войс (те, як ми комунікуємо з аудиторією або те, як ми будемо досягати наших цілей). Тільки така стратегія відбудовує тебе як бренд надалі.
#3 Бренду без комунікацій не існує
Під час війни комунікація стає більш пріоритетною за інші інструменти бізнесу.
І хоча є компанії, які були змушені оптимізувати кошти на маркетинг та комунікації з початку повномасштабного вторгнення, однак усі рано чи пізно повернулися до комунікації з цільовою аудиторією.
Звісно, усе що трапляється, дуже швидко змінюється. Але те, як бізнес реагує на це - вибудовує його комунікацію з аудиторією та впливає на результати діяльності.
#4 Консерватизм стає не таким популярним у комунікації з клієнтами
Сьогодні брендом може бути не тільки компанія чи окремий бізнес, але навіть держава. Тоді дипломатія виступає комунікацією цього бренду від якої залежить те, як світ буде сприймати державу, чи буде з нею рахуватися, чи стане допомагати.
Однак, важливо те, що ми всі можемо спостерігати новий підхід у дипломатії та перемовинах, у яких тон оф войс став дуже живим та справжнім. Гарними прикладами є промови вищого керівництва України, які йдуть від серця до серця. Цей підхід також варто спробувати використовувати у комунікації компанії. Крім того, використання такої соціальної мережі як Twitter, наближує нас до усього, що відбувається у світі, скорочує дистанцію між нами й будь-ким, і саме цим користуються окремі бізнеси, коментуючи певні публікації, або привертаючи увагу до себе. Головне обрати вірний контекст.
#5 Головні зміни у комунікації брендів
Тотальна українізація, українські хайпові тренди, кольорова палітра інтерфейсів та пакування з використанням національної символіки, додаткові патріотичні елементи, колаборації із закордонними гігантами, цілі комунікації - ці та інші зміни стали чи не головними у комунікаціях брендів. Тож, до них вартує придивитися як комунікаційникам, так і маркетологам. Той, хто використовує ці інструменти на практиці приковують увагу цільової аудиторії ще більше та впливають на вибір.
#6 Цілі комунікації також трансформувалися
І тепер, у тому числі спрямовані на: вираження позиції, об’єднання українців, демонстрацію спільності та єдності, підвищення попиту на товари та послуги українських брендів, підтримку ЗСУ (донати та допомогу).
Чому ще необхідно демонструвати єдність? Бо це, перш за все, приклад для всіх та заклик діяти! Практика показує, що українські бренди також не стали осторонь! А навпаки, стали активніше спрямовувати увагу аудиторії не тільки на свої продукти та послуги, але й транслювати те, що Україна обов’язково переможе!
#7 Також сьогодні важливо пам’ятати
Якщо ви організовуєте збори коштів на своїх сторінках, то регулярно звітуйте про їхні результати чесно та відкрито показуючи на що витрачається кожна гривня. І скажіть “Так” колабораціям заради більш потужних зборів.
#8 Що сьогодні Не варто робити брендам?
Комунікувати тільки через патріотичний контент, вдаватися до нездорової конкуренції, цькувати бренди, які допомагають менше тощо. Дійсно, навіть якщо емоції переповнюють, ми повертаємось до нашого тон оф войс і завжди пам’ятаємо про цього.
#9 Завжди витримуйте баланс між патріотичністю та демонстрацією позиції
Зокрема, на ресурсах компанії має бути не більше 30% військово-соціального, волонтерсько-новинного, підтримуюче-переможного контенту.
#10 Соціальна місія для всіх?
Підсумовуючи вищевикладене, варто зазначити, що українські компанії все більш активно розвивають свою соціальну місію. І якщо раніше вона була притаманнішою саме для великих бізнесів, сьогодні навіть невеличкі проєкти все частіше виражають готовність приносити користь своїй державі. І це надихає ще більше!
Отже, пам’ятаємо, що комунікація - важливий інструмент Перемоги. Тож продовжуємо діяти кожен на своєму фронті: згуртовано, злагоджено та цілеспрямовано!
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева вчора о 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський вчора о 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер вчора о 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 226
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 10903
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 9978
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 9463
-
Harley-Davidson запустить власну гоночну серію з MotoGP у 2026 році
Бізнес 5784
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 4157