Україна може стати постачальником зеленого водню для Євросоюзу
В Європі шукають нові можливості для виробництва чистого зеленого водню. Це стало основною темою цьогорічного European Week of Regions and Cities в Брюсселі.
Стовідсотковий перехід Євросоюзу на водневу зелену енергетику та її інтеграцію в усі галузі економіки — це вже не розмови, а план дій. Відповідно водень, як універсальний та екологічно чистий енергоносій, стає не просто цікавим, він стає необхідним.
Про це говорили на конференції Hydrogen for Climate Action, що пройшла в рамках European Week of Regions and Cities.
В дискусії взяли участь провідні європейські політики та бізнесмени, представники Єврокомісії та голови міжнародних водневих асоціацій. Українська Воднева Рада також взяла участь у панелі, де обговорювали, як пришвидшити розвиток водневої промисловості Євросоюзу задля збереження світового клімату.
Підкреслю декілька важливих тез, на які звернув увагу:
В Європі шукають нові можливості для виробництва чистого зеленого водню
Євросоюз змінює свою концепцію економічного розвитку. Його члени одностайно заявляють про відмову від споживання та спалювання природного газу. Лише уявіть, близько 480 млрд євро виділяють в ЄС на розвиток екологічно безпечних та ефективних інфраструктурних проектів. І левова їх частина — водневі. Тож в Європі шукають нові майданчики для виробництва зеленого водню. За словами Франса Тіммерманса — віце-президента Єврокомісії, відповідального за «зелений» європейський напрямок, таким майданчиком може стати Північна Африка, що знаходиться поруч з Іспанією. Саме там Тіммерманс пропонує зберігати величезні потужності сонячної електроенергії та використовувати її для вироблення водню, що буду постачатись в Європу.
З одного боку, такі плани свідчать про невідворотність процесу формування водневої європейської економіки. З іншого – це важливий меседж для нас, сусідньої з Євросоюзом держави. Адже, враховуючи можливості нашого вітропотенціалу, Україна може стати альтернативним майданчиком для виробництва та експорту зеленого водню. Генеральний секретар Hydrogen Europe Йорго Хатзимаркакіс підтримав ініціативи, що розвиває Українська Воднева Рада. Зокрема, важливу роль для розвитку європейсько-українських відносин у водневій енергетиці мають проекти УВР, щодо перспектив та технічних можливостей відновлюваної енергетики.
Створення нових енергетичних транспортних напрямків в Європі
Серйозну увагу на конференції приділили транспортуванню водню з використанням існуючих газотранспортних систем. Віце-президент Єврокомісії зазначив, що переробити існуючу газотранспортну систему ЄС під потреби водню не складно. Так само як і переробити під водень заправні станції, що використовують газ. До прикладу, одна газова труба діаметром 1 м може замінити 4 високовольтні лінії за обсягом переданої електроенергії. Європейці планують розвивати газотранспортну систему з урахуванням її переробки і збільшення потужностей для забезпечення електроенергією необхідних регіонів.
Водневі авто перспективніші за електромобілі
Зростання кількості електромобілів негативно впливає на енергосистему. Адже це потужності, які не можна збалансувати. Це ускладнює роботу диспетчерів. Маневрувати блоками просто так не вийде. Наприклад, може не вистачити 1 МВт, а кратність самого блоку - 250 МВт. Тоді через 1 МВт доведеться включати 250. Тому, відповідно, в Європі про електромобілі більше ніхто не говорить. Всі говорять про водень.
Євросоюз виділяє мільярди євро для фінансування проектів з водневої енергетики
В рамках конференції презентували 11 проектів зеленої водневої енергетики, затверджені Єврокомісією. Впродовж наступних 5-10 років на їх реалізацію виділять понад 60 мільярдів євро. Головна мета — зменшення викидів вуглекислого газу (приблизно 35 млн тонн на рік).
Металургійна промисловість, транспортування водню, будівництво великих суден, що працюють на водні, розвиток інфраструктури та використання водню у централізованій системі опалення — ці проекти демонструють, що сьогодні Європа готова для рішучих трансформацій.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13674
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 7440
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 6757
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4194