Завод за мільйон...
Мобільні АБЗ економлять чверть мільйона долл. на кожні 20 тис. тонн асфальтної суміші.
Цьогоріч у дорожній галузі відбуваються справжні трансформації. Так, ці зміни мають темні плями, але головне, що кидається в очі - це масштабування дорожньо-будівельних проєктів. Будівництво доріг - це стратегічно важливе завдання, яке має бути доповнене інноваційними технологічними рішеннями.
Наразі, у дорожньо-будівельній галузі застосовуються норми, які мають на меті підвищити якість виконання дорожньо-будівельних робіт. Наприклад:
Відстань транспортування асфальтобетонних сумішей та/або ЩМАС від моменту їх випуску до моменту укладання не повинна перевищувати значень, що вказані в таблиці 20.2 ДБН В.2.3-4 (зі зміною 1) - така відстань складає 150 км. від зони будівництва, при цьому час транспортування асфальтобетонних сумішей не повинен перевищувати трьох годин.
Така вимога зобов’язує підрядника мати АБЗ у зоні будівництва. Адже, яким іншим чином якісна суміш дістанеться об’єкта?
Технологічні регламенти дорожнього будівництва мають вирішувати типові проблеми: сегрегація асфальтобетонної суміші, неоднорідність, яка прямо впливає на кінцеву якість, тощо. Я є беззаперечним прихильником інноваційних інструментів. Власне, ті рішення, які використовуються вже не один рік на світовому ринку мають бути запроваджені і в Україні.
До недавна у дорожньо-будівельній галузі використовувалася стала модель, яка включала в себе мережу стаціонарних АБЗ, для забезпечення матеріалами дорожнє будівництво. Отже, якщо компанія реалізовує проєкти у декількох областях, то у відповідності до вимог ДБН, відстань транспортування суміші до 150 км, повинна мати щільність АБЗ кожні 300 км. Інакше підрядник просто замуровує себе у певному регіоні, де має завод.
Це призводить до невиправданих витрат, що включають їх вартість та утримання. Адже наявність АБЗ не гарантує перемогу на тендері, тому варсто застосувати інноваційні рішення, які б створили можливість вирішити проблему нелогічних витрат, оптимізувати компанію та додати оперативності і гнучкості.
Сучасну компанію визначає рівень використання інновацій та технологічних рішень.
Для того щоби запуститити стаціонарний АБЗ необхідно витратити до двох років, щоб оформити повний пакет документів, починаючи з цільового призначення землі і закінчуючи дозволами на викиди забруднюючих речовин, без яких неможливо використовувати завод.
Мобільні заводи значно скорочують цей бюрократичний шлях. Для використання мобільного заводу не потрібні ряд супутніх дозволів. Тому дійсно, якщо компанія витратила два роки на запуск АБЗ, то для неї невігідно, щоб прийшли компанії з мобільними заводами, та без таких документів почали поряд виготовляти асфальто-бетонну суміш. Така ситуація не вигідна крупним гравцям, які створили мережу своїх АБЗ, і вимушені конкурувати в умовах доступу до тендерних закупівель з компаніями, які використовують мобільні заводи, але, якщо є законодавче обгрунтування, то питання невигідності переходить в моральну площину і не може бути стимулом для утиску конкурентих можливостей.
Перше, що вирішують мобільні заводи у світовій практиці - це базова потреба підрядника у забезпеченні матеріалами дорожнього будівництва там, де такий підрядник майже не представлений, тобто не має розгалуженої мережі стаціонарних виробничих потужностей. Компанія отримує можливість брати участь у тендерах у будь-якому регіоні, і в залежності від перемоги на торгах може протягом місяця створити виробничий майданчик матеріалів.
Друге - це логістика матеріалів. Чим менша відстань транспортування асфальтобетону, тим більш пригодна суміш надходить на будівництво доріг.
І по третє, мобільні АБЗ значно знижують логістичні витрати. Лише на транспортуванні 20 000 тон асфальто-бетону компанія може зекономити 250 тис долларів при вартості такого АБЗ 1 млн долларів.

Тому і вартість мобільних АБЗ вища, ніж вартість станціонарних заводів. Та у перспективі вони надають великі переваги дорожньо-будівельним компаніям, щодо економії та кінцевої якості дорожнього полотна.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2892
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1952
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1765
-
Reuters: РФ може погодитися на використання Україною $300 млрд заморожених активів
Бізнес 1460
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1286