Відповідальність за непроведення розрахунків через РРО у платників ЄП
Законодавчою основою для застосування касових апаратів (далі - РРО) будь-яким господарюючим суб'єктом в Україні є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» зі змінами та доповненнями. У преамбулі цього нормативно-правового докуме
Законодавчою основою для застосування касових апаратів (далі - РРО) будь-яким господарюючим суб'єктом в Україні є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» зі змінами та доповненнями. У преамбулі цього нормативно-правового документа йдеться про те, що під його дію потрапляють усі суб'єкти господарювання (незалежно від форми власності), їх представництва і відділення, які здійснюють реалізацію продукції за готівковий або безготівковий розрахунок.
Відповідальність за за порушення у сфері РРО встановлена ст. 17 даного Закону. Відповідно до пункту 1 цієї статті, якщо при перевірці буде виявлено і доведено факт того, що була проведена розрахункова операція без застосування РРО, то до суб'єкта господарювання застосовують такі штрафні санкції: - за перше виявлене порушення в розмірі 1 грн .; - за друге і кожне наступне виявлене порушення - в розмірі 100% від вартості реалізованих товарно-матеріальних цінностей без застосування РРО.
Підкреслимо один важливий момент для платників єдиного податку: накладення на суб'єкта господарювання штрафних санкцій за невикористання РРО не може бути підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Така позиція випливає з листа ДФС України від 27.05.2016р. №5585/С/99-99-22-07-03-14 “Про розгляд запиту”, у якому зазначається лише те, що “залишення платника єдиного податку другої і третьої груп (фізичної особи – підприємця) на спрощеній системі оподаткування у разі сплати штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій, через РРО, чинним законодавством не передбачено”. Іншими словами, у разі встановлення в ході проведення перевірки, факту непроведення розрахункових операцій, через РРО з фіскальним режимом роботи, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), повинні (сплативши за рішенням органів ДФС відповідні фінансові санкції) самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування.
При виникненні спірних ситуацій суб’єктам господарювання слід посилатися на відповідні статті ПК України, зокрема, пункт 299.10 ст. 299 ПК України (де йдеться про причини, за якими свідоцтво платника єдиного податку може бути анульовано) та пункт 298.2.3 ст. 298 ПК України (де наводяться причини, за якими платник єдиного податку повинен самостійно змінити систему оподаткування). Положення даних статей з цього приводу носять вичерпний характер.
Нагадаємо також, що у 2016 році підприємці - платники єдиного податку, віднесені до першої групи, взагалі можуть не використовувати у своїй діяльності РРО. Підприємці, які потрапили в другу і третю групи, незалежно від обраного ними виду діяльності та за умови того, що їх річний дохід не перевищує 1 млн. грн., також можуть не застосовувати РРО. Що ж стосується тих підприємців другої і третьої групи, у яких сталося перевищення обсягу доходу за останні 12 місяців понад 1 млн. грн., то вони повинні почати використовувати РРО з наступного звітного періоду (і надалі продовжувати його використовувати в період усієї дії свідоцтва платника єдиного податку).
Таким чином, можна зробити висновок, що підприємці, віднесені до другої і третьої групи, за умови того, що їх річний дохід не перевищує 1 млн. грн., можуть використовувати платіжний термінал без одночасного використання разом з ним РРО.
Відносно строків, то тут слід зауважити наступне. Якщо обсяг доходу від здійснення підприємницької діяльності буде перевищено суб’єктом господарювання, віднесеним до третьої групи, і відбудеться це, наприклад, у серпні 2016 року, то обов’язкове застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, тобто з 01.10.2016 року. Якщо ж таке перевищення сталося у I-му півріччі 2016 року, застосовувати РРО слід було почати з 01.07.2016 р.
Все вищенаведене вірно і для для суб’єктів господарювання, віднесених до другої групи. Однак є і альтернативна думка: оскільки у приватних підприємців на другій групі (на відміну від третьої групи) звітний період дорівнює року, деякі територіальні органи ДФС давали роз’яснення, що у подібній ситуації строк застосування РРО наступить лише з 01.01.2017 р. Хоча такі консультації “на руку” підприємцям, все ж таки треба мати на увазі, що у ПК України в даному випадку йдеться про “перше число першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення”, а не “перше число звітного періоду”. Як то кажуть: чому надати перевагу - букві чи духу закону?
Що стосується розміру податку, то у разі перевищення розміру річного доходу, а також отримання доходу від діяльності, що не дає права на сплату єдиного податку, єдиний податок сплачується суб’єктами господарювання у розмірі 15% від суми такого доходу. В той же час юридичні особи - платники третьої групи єдиного податку у зазначених випадках сплачують податок у розмірі 4% доходу у разі сплати ПДВ та у розмірі 8% доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 173
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 116
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Брно відправило до України перші подаровані Харкову тролейбуси – фото
Бізнес 11922
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10465
-
НАБУ: директорка ДП отримала квартири зі знижкою 80% за виділення землі забудовнику
Бізнес 6780
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 5925
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5455