Законопроект 3091 про екоконтроль – точно не про європейський шлях України
Після презентації законопроєкту «Про державний екологічний контроль», що відбулася 25 травня, український бізнес занурився у тривалу дискусію й це не безпідставно.
Проєкт закону № 3091 мав би стати очікуваним й необхідним кроком на шляху до євроінтеграції України та реформувати стратегічно важливий сектор державного екологічного контролю. Питання екоконтролю є потенційною зоною розвитку країни, й успішна імплементація європейського досвіду у цьому напрямі могла б створити потужний стимул для розвитку Українського бізнесу та по-новому презентувати країну для міжнародних інвесторів.
Але, проєкт закону № 3091 став продовженням традиції побудови корупційної структури. В існуючій редакції цей законопроект буде порушувати засадничі принципи правового регулювання в Україні, суттєво обмежувати права та інтереси суб’єктів господарювання, порушувати принцип презумпції невинуватості, право особи на захист свої прав. А також стане підґрунтям для зловживання своїми повноваженнями органами державної влади і створить ризики корупційних діянь.
Український бізнес з моменту презентації законопроєкту неодноразово звертався з офіційними листами до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики і природокористування, в яких вказував на ряд значущих недоліків та протиріч, але нажаль позиція бізнесу була проігнорована.
Цілком іронічно у даному випадку виглядає бажання уряду презентувати цей законопроєкт як наступний крок до Європи у секторі екології. Європейськими цінностями закарбовано бажання урядів країн сприяти та підтримувати розвиток бізнесу. Європейське законодавство є логічним продовженням цих цінностей, а закони корелюють та доповнюють один одного.
В даний проєкт закладено абсолютно інші цінності. По-перше, він вступає у протиріччя до вже існуючого базового Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
По-друге, продовжуючи думку, в традиціях європейських країн бізнес є ключовим партнером та частиною національних інтересів держави. Тому що, бізнес сплачує податки, дає робочі місця, залучає міжнародні інвестиції та є рушійною силою розвитку економіки в цілому. Уряд країни з розвинутою економікою всіляко сприяє можливості розвитку бізнесу та інвестицій в свій локальний ринок.
Проєкт закону № 3091 демонструє ставлення до українського бізнесу, як до свого потенційного ворога, та узаконює реальну можливість закривати підприємства й наділяє таким правом будь-якого інспектора. По суті екологічний контроль поступово може стати ще однією силовою структурою.
Законопроєкт без врахування коментарів та зауважень з боку бізнесу, несе негативні наслідки, а саме погіршення умов для ведення бізнесу, створення підстав для корупційних зловживань, надання органам екологічного контролю надзвичайних повноважень та вихід за межи існуючої правової системи України.
Підсумовуючи, ситуація навколо законопроекту № 3091 ставить під сумнів верховенство права в Україні та у випадку подальшого ігнорування звернень та коментарів з боку українського бізнесу, буде мати негативний вплив на імідж України в очах наших американських та європейських партнерів, що у тому числі відобразиться на інвестиційному кліматі.
Останні події навколо цього законопроєкту більше говорять про новий тренд, а саме протидію українському бізнесу з явно корупційною метою та погіршенню умов щодо інвестиційного клімату в країні.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 205
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 188
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 115
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 7249
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 7027
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 5999
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3356
-
П’ять уроків Другої світової, щоб не було Третьої. Стаття глав МЗС семи країн
3232