Комплаєнс податкових ризиків: новий етап взаємодії податкової та бізнесу
Запровадження ризико-орієнтованого підходу до перевірок платників податків для забезпечення добровільного дотримання податкового законодавства
У 2025 році запрацює система управління податковими ризиками спрямована на покращення процесу взаємодії між платниками податків і фіскальним органом. Ця систем, відома як Compliance Risk Management (CRM), яка передбачає, що податкові органи виявлятимуть ризики у діяльності платників податків на основі зовнішніх ознак. Це дозволить зосередитися на тих, хто дійсно потребує додаткового контролю, а не перевіряти всіх. Таким чином, добросовісні платники податків зможуть уникнути раптових перевірок, що зазвичай викликають стрес, а ДПС отримає додатковий ресурс для перевірок і контролю ризикових платників.
В який країнах успішно функціонує система управління податковими ризиками?
Австралія. Австралійська податкова служба використовує ризико-орієнтований підхід для виявлення платників податків, які можуть бути проблемними. Вона базується на аналізі даних, щоб оцінити ризики та зосередитися на підприємствах з високими ризиками.
Велика Британія. HM Revenue and Customs (HMRC) використовує ризико-орієнтований підхід для виявлення порушень податкового законодавства. Вони використовують аналітику даних для виявлення розбіжностей та аномалій у податкових деклараціях, що дозволяє їм ефективно визначати підприємства з високими ризиками.
Канада. Податкова служба Канади впровадила ризико-орієнтований підхід, що включає сегментацію платників податків і цільові перевірки. Це дозволяє зменшити навантаження на добросовісні підприємства та зосередитися на тих, хто може ухилятися від сплати податків.
Запровадження CRM в Україні
З 2022 року, попри виклики, пов'язані з війною, Кабінет міністрів України активно працює над впровадженням системи CRM. Спільно з міжнародними експертами було розроблено новий підхід, який відповідає кращим практикам у світі. Рекомендації щодо впровадження CRM розроблені ОЕСР та МВФ. Ці зусилля були закріплені у постанові КМУ від 25.07.2024 № 854 "Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі", що закладає основи для реалізації системи управління податковими ризиками.
Експериментальний проєкт передбачає, що податкові ризики будуть розподілені за основними видами:
- Ризик реєстрації – особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- Ризик звітності – платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- Ризик сплати – платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- Ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності через помилку або умисно.
Що зміниться для платників податків?
Запровадження ризико-орієнтованого підходу має на меті забезпечення добровільного дотримання податкового законодавства. Це означає, що податкові органи не лише реагуватимуть на порушення, а й будуть активно працювати над їх запобіганням.
Основні етапи цього процесу включають:
Виявлення та аналіз ризиків. Податкові органи ідентифікуватимуть ризики, пов’язані з діяльністю платників податків. Це може включати аналіз фінансових звітів, контроль патернів поведінки та використання сучасних технологій для виявлення відхилень.
Моніторинг та перегляд. Це постійний процес, який дозволяє тримати систему в актуальному стані. Якщо податковий ризик не підтверджується, його потрібно змінювати чи скасовувати.
Оцінка комплаєнсу. Регулярна перевірка результатів управління ризиками дозволить контролювати якість роботи податкових органів. Це також дасть можливість виявляти причини, чому певні ризики не справдилися.
Нові правила гри
Система комплаєнсу передбачає, що податкові органи будуть взаємодіяти з платниками податків на основі виявлених ризиків, класифікуючи їх на низький, середній та високий ступінь ризику. Залежно від цього, податкова служба вживатиме різні заходи:
- Для платників, які мають низький ризик, податкова проводитиме роз’яснювальну роботу: надсилатиме інформаційні листи, навчальні матеріали та пропозиції щодо покращення комплаєнсу.
- Для платників з середнім ризиком можуть бути запроваджені додаткові консультації, моніторинг діяльності або запити на уточнення інформації.
- Платники з високим ступенем ризику можуть бути піддані найжорсткішому та найдорожчому для держави заходу впливу – перевірці, але лише у випадках, коли це дійсно необхідно.
Які переваги ризико-орієнтованого підходу?
Менше перевірок, більше довіри. Добросовісні платники податків отримають можливість працювати без страху перед випадковими перевірками, що позитивно вплине на їхню діяльність.
Покращення бізнес-середовища. Зменшення адміністративного тиску.
Підвищення відповідальності. Платники податків з високими ризиками будуть зобов’язані дотримуватися законодавства, оскільки до їхньої діяльності буде більше уваги з боку податкової.
Ефективне управління ресурсами. ДПС зосередить свій ресурс на дійсно ризикованих платниках, що дозволить підвищити ефективність роботи системи в цілому.
Запровадження системи управління податковими ризиками в Україні – це шанс для бізнесу перейти на новий рівень взаємодії з податковим органом. Основна мета – створити середовище, в якому податкове законодавство дотримується добровільно, а контроль за ризиками стає прозорим і зрозумілим. Це може стати важливим кроком у розвитку податкової системи України, наближаючи її до міжнародних стандартів і практик.
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 688
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 569
- Реформа "турботи" 177
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 79
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35603
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 14580
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11502
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10766
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9935