В даній статті встановлюється правомірність залучення працедавцем до роботи, яка виконується у вихідні дні, працівників за згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
Працедавець, будучиодним з головних учасників трудових правовідносин, має права, які гарантованійому, й виконує обов’язки, що покладені на нього. Чи може вказана особазастосовувати роботу, яка здійснюється у вихідні дні, за обґрунтованої згоди, щов свою чергу надана на їх належне проведення виборним органом первинноїпрофспілкової організації?
Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогоюрізноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин,функціонуючих з приводу робіт, які в свою чергу виконуються у вихідні дні, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Наймані працівники є одними з головнихучасників трудових відносин. Іншими словами, вищезазначені суб’єкти, працюючиза трудовим договором, водночас створюють певні блага, які, будучи майновимиабо немайновими, що в свою чергу приносять значиму користь незалежній таправовій Україні, а також її доброчесному та згуртованому народу.
Трудове законодавство гарантує найманим працівникам правовий статус, що, будучибагатогранним, включає в себе всілякі елементи, одними з яких є різні за своїмзмістом соціально-економічні права. Вищевказані можливості, маючи своє належнезакріплення у відповідних нормативно-правових актах, водночас повиннізабезпечити всебічну економічну свободу фізичної особи, а також її ефективнийрозвиток, як свобідної особистості.
Правона працю визнано одним з визначних соціально-економічних прав. Така можливістьотримала своє закріплення в ч. 1 ст. 43 Конституції України, а також в ч. 1 ст.2 КЗпП України.
Увипадках, вичерпний перелік яких передбачено відповідними законами, осіб, маючихтаке право, працедавець може залучати до роботи у вихідні дні. Безпосереднявказівка про наведений факт передбачена юридичною нормою, яка в свою чергуохоплена ч. 1 ст. 71 КЗпП України.
Алепотрібно пам’ятати про те, що вітчизняним законодавцем передбачено особливийпорядок цілеспрямованого застосування до найманих працівників вищезазначеноїроботи. Що це означає?
Працедавець не може встановлювати водносторонньому порядку роботу, виконувану в вихідні дні. Зокрема, як закріпленоч. 1 ст. 71 КЗпП України, вони можуть проводитися з дозволу, наданим виборниморганом первинної профспілкової організації (профспілкового представника)підприємства, установи чи організації.
Такимчином, працедавцю дозволяється вчиняти діяння, які не суперечать юридичнимнормам, що отримали своє закріплення в чинному законодавстві, й моральнимімперативам, які загальновизнані в громадянському суспільстві. Наприклад, вказаній особі не заборонено застосовувати роботиу вихідні дні з дозволу, наданим виборним органомпервинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства,установи чи організації.
