Ці вибори не мають значення і ось чому
Нас вчергове намагаються затягти в передвиборчу істерію. Щоб не піддатися маніпуляції важливо зберігати спокій. Дихаємо рівно, мислимо раціонально.
Головна стаття експорту Колумбії не кава, а кокаїн. Він приносить країні величезний обсяг валюти, в його виробництві задіяні десятки, якщо не сотні тисяч людей. Це значна частина колумбійської економіки. Але ви не прочитаєте про це в офіційних звітах світового банку чи на Вікіпедії. Це просто приклад, в усього на світі є “зворотній бік медалі”.
Та сама Вікіпедія скаже нам, що Україна за формою правління є парламентсько-президентською республікою, а якщо подивитись в Конституцію ми дізнаємось, що єдиним джерелом влади в Україні є народ. Все вірно, якщо не пам’ятати про той самий “зворотній бік”.
Реальною владою в Україні є ті кому належить економіка країни. Їх не багато, ми майже всіх їх знаємо. І все що відбувалося в Україні протягом останньої чверті століття, так чи інакше, відбувалося в рамках їхніх інтересів, конфліктів чи компромісів. Цього не могли змінити шість виборів Президента, вісім виборів до Верховної Ради, цього не змогли змінити дві революції і війна. І буде дуже наївним вважати, що щось змінять сьомі президентські. В одному з фільмів, присвячених подіям 2014, коментуючи своє призначення губернатором Дніпропетровщини, Коломойський з посмішкою говорить в камеру: “ну а кому в нашій країні можна довіряти окрім олігархів?”. Він фактично в очі говорить – “ця країна належить нам”.
Свого часу, в суровій боротьбі з собі подібними, їм вдалося захопити величезні ресурси. І сьогодні невеличкої частини цих ресурсів достатньо для підтримки потрібного статус-кво. Є приказка про те, що втриматися на верхівці важче ніж досягти її. Це романтична ілюзія. Втриматися значно легше. Спитайте будь-якого військового, що легше – наступати чи оборонятися? Олігархи чудово вміють захищатися. Як автомобільні компанії випускають нові моделі автомобілів замість набридлих старих, так олігархи легко і не вимушено створюють нових політиків і навіть цілі політичні сили. Як і в першому так і в другому випадку, іноді, для цього просто достатньо просто змінити зовнішні ознаки, так би мовити фасад. А набридли політики, то тримайте коміка, а хочете – співака.

Це легко побачити навіть “неозброєним оком”. Іноді інтереси олігархів і суспільства співпадають. Наприклад для них важливо збереження політичної незалежності України, тому що це питання збереження їхнього майна, і в критичний момент вони продемонстрували наскільки ефективними вони можуть бути. Їм вигідний європейський вектор розвитку тому що там лежать їхні бізнес-інтереси і їхня персональна респектабельність. І заради цього вони навіть готові йти суспільству на певні поступки. Але там де мова йде про коріння їхньої влади ніякі зміни звичайно не можливі. І саме в цьому причина приреченості всіх так званих антикорупційних ініціатив.
Чому про це так важливо пам’ятати сьогодні? Тому що суспільству в чергове нав’язують передвиборчу істерію. Вдовбуючи через усі можливі канали комунікації страх і ненависть. Проте, хто б не став наступним Президентом України нічого кардинально не зміниться. Ну поміняються трохи місцями обличчя в телевізорі, можливо з’явиться декілька нових. Ми вже проходили це і не раз. Просто згадайте. Це важливо розуміти, щоб вчергове не піддатись примітивним маніпуляціям, визвіряючись на сусіда чи колегу, тому що він підтримує “неправильного” кандидата. Бо вибори пройдуть, а осад від зіпсованих стосунків залишиться.
Це не означає, що не потрібно цікавитися політикою, чи йти на вибори. Навпаки. Просто потрібно не піддаватися панічним настроям, псуючи нерви собі і близьким. Розуміти, що швидко, революційно, нічого не зміниться, при чому як в хороший так і в поганий бік. Але еволюційно може змінитися. Робіть вибір свідомо. Голосуйте не за того хто переможе, а за того хто вам справді симпатичний і чиї погляди ви поділяєте. Не полінуйтеся дізнатися більше. Але ставтесь з повагою до іншої думки.
Олігархи не вічні і ми не перша країна яка проходить через олігархію, як реальну форму правління. Тож дихаємо рівно, любимо близьких і зустрічаємо Новий Рік. Все буде добре.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 28586
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
11320
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11104
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 7146
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 6977