"Джокер" залишається в рукаві
Telegram залишається вкрай проблемною сферою в Україні.
Дискусія про необхідність регулювання Telegram в Україні завершилася якось сама собою. У людей непідготовлених може виникнути враження, ніби Еммануель Макрон поділився отриманою від Павла Дурова інформацією з Володимиром Зеленським, а той дав відповідне розпорядження правоохоронним органам.
Справді, певні рішення щодо обмеження використання Telegram у Силах Оборони України та органах державної влади ухвалено, цей месенджер заборонено встановлювати на службове обладнання і пересилати за його допомогою документи. Однак до того часу, доки органи державної влади мають офіційні представництва у Telegram розраховувати на реальну протидію анонімним телеграм-каналам не випадає.
Нагадаю, що Telegram-канали різного ступеня анонімності заводили на український інформаційний ринок напередодні президентських виборів 2019 року. Варто було Володимиру Зеленському публічно сказати, що він читає Telegram, як процес створення різноманітних каналів перетворився на вакханалію. Влада толерує їхню діяльність, сприяє їй, фактично використовує анонімний сегмент Telegram як альтернативу медіа, які намагаються зберігати незалежність.
Втім, є і інший бік медалі. Влітку hromadske.ua розповіло про діяльність Telegram-каналу «Джокер» та його господаря Романа Кравця. Цій молодій людині, не обтяженій соціальною відповідальністю, вдалося одночасно бути кандидатом в депутати від «Слуги народа» та повним тезкою політичного оглядача «Української правди». Проте секрет його розкішного життя в іншому: «Джокер» шантажує представників українського бізнесу, прямо виставляючи розцінки за припинення інформаційного цькування. «Прислужний» статус, очевидно, допомагає Кравцю переконувати своїх жертв, що їх замовили або їх карають, поширювати практично будь-які нісенітниці. Українське суспільство в умовах війни втратило інформаційну стійкість, і багато представників бізнесу вважають за доцільне відкупитися. До речі, матеріал «Громадського» має дуже промовисту назву «Джокер» Єрмака».
Очевидно, що достеменних підтверджень зв’язків між власником Telegram-каналу з практикою шантажу та всемогутнім шефом Офісу президента немає, але це той випадок, коли натяками та напівтонами можна добитися навіть більше. У мутній воді легше ловити велику та дурну рибу. Існування «Джокера» не просто демонструє причини, за якими Telegram і надалі посідатиме пануючі позиції на інформаційному ринку України, але і дозволяє розкрити механіку їх функціонування:
- Потрібен невеликий стартовий капітал та контакти серед подібних каналів.
- Необхідно створити пул партнерів, з якими спільними зусиллями можна «набивати» та розганяти контент.
- Варто показувати наближеність до влади, надуваючи щоки та демонструючи сцени з життя, які більше схожі на серіал Narcos.
- При можливості можна інформаційно атакувати практично будь-який український бізнес, причому зв’язуватися з іноземним бізнесом в України телеграмщики не ризикують. Можливо, розуміють, що «продати» словесну нісенітницю комусь на захід від України неможливо.
- За першої ж загрози деанонімізації та регулювання можна кричати про загрози свободі слова – громадянам України це заходить.
У всьому цьому є один нюанс: анонімні Telegram-канали мають прайс не лише на вимазування лайном того чи іншого бізнесу, але і на розміщення замовлень взагалі. І краще не уявляти, що буде, якщо їм прийде чергове килимове замовлення від контрагентів російських спецслужб.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 743
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 427
- Реформа "турботи" 251
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 99
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 18909
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12284
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
9471
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7968
-
Bloomberg: Росія хоче продати частку у першій турецькій АЕС "Аккую" за $25 млрд
Бізнес 5584