Церковний лобізм в Україні – прийняти чи ні?
Блог про участь церкви та Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій у політичному житті нашої країни з огляду на Конституцію України та місце церкви.
Наша слов’янська культура (а у когось церковнослов’янська, старослов’янська) традиційно звертається до церкви. Навряд чи в історії України можна знайти період, в якому люди відмовилися від церкви та релігії. Навіть в часи СРСР церковне життя “жевріло” - правда із запашком НКВС.
У сучасній Україні годі уявляти обмеження права на свободу совісті та віросповідання - Україна є багатоконфесійною країною. І це доволі природно, коли вплив церкви та церковних інституцій виходить за межі релігійних організацій, “виплискуючись”, зокрема, у політику. Але чи правильно це?
Як правник я повинен звернутися у першу чергу до Конституції України: “Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави… Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність” (із статті 35).
Тобто, церква має триматися осторонь від політики і держави, а ініціативи церковних організацій щодо законодавчого процесу не повинні виходити поза межі релігійної діяльності.
Чому є погано, коли церква втручається у справи держави і агітує “за” чи “проти” політиків, законодавчі ініціативи тощо? Бо в своїй діяльності церква керується нераціональним мотивом - вірою. Прочане не мають права ставити під сумнів церковні догми - бо це є ознакою поганої віри та гріховності (пригадуєте Фому Невіруючого, якого прозвали так за те, що він не повірив у Воскресіння, і захотів сам пересвідчитися у цьому?).
Але розвиток суспільства неможливий лише на ірраціональних засадах. У нас би досі була інквізиція!
Є інший приклад поганого поєднання - бізнес та влада. У кожного - свій інтерес. Тож, якщо бізнес погано поєднується із владою, то чому церква (яку хтось може вважати формою бізнесу) може намагатися поєднуватися із владою, і це призводитиме до гарних наслідків? Якісь політики, займаючи високі посади, вбудовуються у церковну ієрархію, і одержують додаткових “босів”. Церковні діячі балотуються в органи влади - держава стає таким чином поєднана із церквою на противагу тому, що зазначено в Основному Законі нашої держави.
Однією із відомих лобістських церковних установ є Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій (або Рада), утворена як представницький міжконфесійний консультативно-дорадчий орган, що діє на громадських засадах.
Основними завданнями Ради є:
- обговорення актуальних питань релігійного життя та підготовка взаємоузгоджених пропозицій по вдосконаленню чинного законодавства щодо свободи совісті та релігійних організацій;
- об'єднання зусиль релігійних організацій у добродійній діяльності;
- сприяння міжконфесійному взаємопорозумінню та злагоді;
- активізація участі релігійних організацій у духовному відродженні України;
- зміцненні гуманістичних засад суспільства;
- організація та проведення конференцій, семінарів, нарад тощо з питань духовності, застосування і додержання законодавства про свободу совісті та релігійні організації;
- сприяння всебічному висвітленню релігійного життя в Україні засобами масової інформації.
Як видно, лобізм авторства цієї громадської організації чітко прописаний у її Положенні, яке було щойно процитоване.
У чому ж різниця між лобізмом цієї організації та лобізмом таких ГО як “Стоп корупції” та інших? Церковна громадська організація “виїжжяє” на іміджі церкви, хоча її лобізм не має до церкви та релігійної діяльності жодного відношення, а ірраціональні засади релігії можуть ставити під сумнів все що завгодно в залежності від бажання церкви.
Іншим аспектом цього питання є процедура та повноважність. Чи є ця Рада зареєстрованим в Україні громадською спілкою відповідно до Закону України “Про громадські об’єднання”? Чи приймаються їхні лобістські “рекомендації та пропозиції” в чіткому юридичному порядку - у формі ухвал (вимога статті 11 її Положення), чи ні?
На мою особисту думку (з якою ви можете не погоджуватися) Рада не повинна втручатися у діяльність державних органів України, спираючись на авторитет церкви, якщо при цьому вона діє як лобіст чи політичний агент, а діяльність Ради має проводитися у відповідності до загальновизнаних засад світської держави та громадянського суспільства.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28712
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26978
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24453
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8128
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7106