Один закон! Два! Хто - більше?
Реформа в сфері житлово-комунальних послуг призвела до дії в Україні одразу двох редакцій Закону "Про житлово-комунальні послуги". Про законодавчу техніку або її відсутність,
Реформа в сфері житлово-комунальних послуг призвела до дії в Україні одразу двох редакцій Закону "Про житлово-комунальні послуги". Новий закон ще не набув чинності у повному обсязі, а старий "втратив чинність у частині регулювання надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту, будинків, споруд". Закону необхідно додержуватися, попри те, що законодавча техніка продовжує дивувати, точніше її повна відсутність
Отже далі про порядок з хаосу - що треба зробити з законодавством, яке регулює надання житлово-комунальних послуг?
Законодавство України завжди було розгалуженим, складним, мало громіздку ієрархію та структуру. Проте житлово-комунальні відносини, на відміну від більшості договорів господарського та цивільного права, характеризуються більшою залученістю всіх членів суспільства.
Реформа сфери житлово-комунальних послуг була покликана зробити споживачів цих послуг проактивними і більше зорієнтована на кондомініуми, ніж на "традиційні" комунальні чи приватизовані багатоповерхівки з їхніми проблемами і житлово-експлуатаційними конторами.
Посил про реальну можливість платити експлуатаційним організаціям за фактично-надані послуги, про можливість відмовитися від старих монополістичних компаній, які "проводять прийом громадян" чотири години на тиждень, був почутий і дуже добре сприйнятий суспільством.
Мешканці будинків, не маючи достатньо освіти та досвіду, кинулися утворювати кондомініуми (під іноді агресивним дерегуванням від місцевих піонерів-активістів), обирати на загальних зборах для свого кондомініуму правління, ревізійну комісію (члени якої іноді не мають навіть фахової освіти і досвіду роботи), реєструвати його як неприбуткову організацію тощо.
І на цьому етапі все "стало". Не в усіх випадках. Але виявилося, що у випадку, коли голова кондомініуму бере на роботу двірника, то його потрібно оформити на роботу, нараховувати зарплату, платити податки тощо. Тобто, законодавець "купив" щодо цієї реформи лояльність виборців, не пояснивши їм, якими інструментами їм потрібно користуватися, аби система змін дійсно запрацювала.
Тобто виникла ситуація, за якої "рядові" мешканці, члени кондомініуму, не мають реальної можливості ефективно впливати на його діяльність, що пов'язано з тим, що можливість правління кондомініуму впливати на життя будинку обмежена в часі, а саме моментом укладання договорів на надання послуг. Погодьтеся, що підписати такий договір, і "прив'язати до нього цілий будинок" на досить тривалий час - не так вже і довго за часом. А ось зібрати ініціативну групу, яка матиме технічні складнощі з повідомленням всіх власників помешкань про скликання загальних зборів для усунення такого не фахового голови правління тощо - це вимагає достатньо багато часу.
Затягнувши кожного громадянина, іноземця та апатрида, котрі проживають в Україні, до активної участі не лише в споживанні житлово-комунальних послуг, але і до повноцінної участі у цих правовідносинах, законодавець не врахував здатність та бажання (небажання) своїх виборців остаточно розбити з розгону свої голови об дебелу «стіну плачу», якою стало вітчизняне житлово-комунальне законодавство.
Отже, охарактеризувавши, не без іронії, сучасний стан правового забезпечення надання житлово-комунальних послуг в Україні, пропоную до уваги шановного читача (яким точно не буде якийсь депутат ВРУ, чи його помічник) приблизні формальні вимоги, якими захоронили ентузіазм написання наукових статей багацько вітчизняних видань в наслідок «прокляття МОН», але чисто із людських, гуманних міркувань обійшли світлі голови наших законотворців:
1. короткі речення (у реченні записана ЗАВЕРШЕНА думка), в ОДНОМУ нормативно-правовому акті, без бланкетних норм;
2. оскільки нормативно-правовий акт приймається не для МВФ, ЄБРР, парламентських фракцій тощо, а для учасників ринку, якими наш законодавець зробив ФАКТИЧНО НЕПІДГОТОВЛЕНИХ для цього ЛЮДЕЙ, то правила гри для них повинні бути більш зрозумілими та фізично доступнішими, а ніж інструкції до побутової техніки;
3. звести кількість абстрактних назв, типу "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства" до "нуль";
4. зменшити кількість теоретичних градацій (тобто не так, як це зроблено у статтях 13 та 14 Закону №1875-VI). Добре, що у новій редакції цю градацію прибрали;
5. консолідувати законодавство у сфері житлово-комунальних послуг.
Дійсно, говорити довгими та складними реченнями - професійне "надбання" юристів. Якщо юрист відстоює позицію "коротких та простих" текстів, то, вірогідно, він не орієнтується у деталях, в особливостях правовідносин, або просто не бажає хизуватися надглибокими знаннями нормативно-правового акта. Проте у кожного юриста трапляється клієнт, який просить пояснити "людською" мовою зміст вже наданої консультації, оскільки юристи навіть думають складно...
Отже, ситуація, за якої нормативно-правове наповнення галузі права, в якій вимушений розбиратися кожний, передбачає існування двох законів з однаковою назвою, і є складність з ідентифікацією нечинних норм, є неприпустимою, так як значно ускладнює сприйняття "загальноприйнятих та загальнообов'язкових правил поведінки".
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 713
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 29724
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27523
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24629
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8167
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7178