Зміна позовних вимог в кримінальному провадженні, теорія і практика
Збільшення позовних вимог є підставою для зміни цивільного позову в суді
Нерідкою є ситуація, коли в процесі розгляду кримінального провадження у суді виникають обставини, які спонукають потерпілого/цивільного позивача до збільшення позовних вимог, як для відшкодування матеріальної, так і моральної шкоди. Наприклад продовження лікування у процесі розгляду справи, збільшення витрат на відновлення пошкодженої речі тощо
Розглянемо цей питання у теоретичній плоскості
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України - ц івільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України - позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку упрощеного позикового провадження.
Водночас частиною 1 ст. 1166 цього ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду не наведене, виникає очевидна суперечність між деякими нормами законодавства, зокрема між пресічним строком щодо пред’явлення позовних вимог та можливістю реалізації особою своїх прав щодо відшкодування в повному обсязі за реальною вартістю на момент розгляду справи.
Практичний аспект питання
На даний час, підхід до можливості «уточнення» цивільного позову, зокрема зміни позовних вимог після початку судового розгляду в судовій практиці є достатньо сталим.
Так колегії Верховного Суду Першої та Третьої судової палат Касаційного кримінального суду прийшли до висновків що «Кримінальний процесуальний закон не обмежує потерпілого у зміні цивільного позову, у тому числі й збільшення його розміру після початку судового розгляду» - Постанова від 16.09.2020 у справі № 569/713/18 (провадження № 51-1964км20) Постанова від 14.09.2021 у справі № 395/875/19,провадження № 51-1813км20.
Крім того, як аналіз цих, так і інших судових рішень дозволяє прийти до висновку, що «уточнені» позовні заяви, зокрема щодо збільшення позовних вимог після початку судового розгляду приймаються та задовольняються у разі, якщо позивач доведе, що підстави для зміни позову виникли саме в процесі судового розгляду і не могли бути заявлені раніше.
Висновок. Зважаючи на наведене, можна констатувати, що суди в більшості випадків знаходять адекватний баланс між певними неузгодженостями у законодавстві та захистом прав потерпілого.
- Нехтування сигналу "Повітряна тривога" суддями і прокурорами - під час ракетних атак Лариса Криворучко 00:21
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко вчора о 21:03
- Справа на мільярд Євген Магда 07.02.2025 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін 07.02.2025 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова 07.02.2025 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 267
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 95
- Справа на мільярд 95
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 75
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 3339
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 3111
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2282
-
Верховний суд відмовився скасувати приватизацію Укртелекому
Бізнес 1842
-
У Балтійському морі пошкоджено підводний російський кабель
Бізнес 1470