Податок на упаковку - «чорний день» української економіки
Українські політики все більше віддаляють Україну від європейського шляху розвитку економіки.
Українські політики все більше віддаляють Україну від європейського шляху розвитку економіки, одним з пріоритетних принципів якого у всьому цивілізованому світі є відповідальне поводження з побутовим сміттям та відходами упаковки.
Наразі в парламенті розглядається низка законопроектів, які, незважаючи на міжнародні зобов’язання України, передбачають тупикову для вітчизняної економіки та діаметрально протилежну Директивам ЄС фіскальну систему утилізації ресурсоцінної вторинної сировини.
Без всяких сумнівів можна констатувати, що ймовірне прийняття Верховною Радою законопроектів за номерами 4835-д, 4836, 4837 та 6602, стане «чорним» днем для економіки України та запуском нової корупційної оборудки.
Зазначу, що намагання політиків започаткувати податковий механізм на виробництво упаковки та товарів в упаковці відбувається в реаліях безпрецедентного падіння платоспроможності більшої частини населення України та стрімкого скорочення обсягів промислового виробництва.
З одного боку, такі недолугі новації автоматично призведуть до пограбування виробничих підприємств, скорочення їхніх обігових коштів та відсутності перспектив розвитку бізнесу. З іншого боку, на країну очікує суттєве підвищення собівартості продукції, а, відповідно, й роздрібних цін практично на всі товари, що стане поштовхом до нової потужної хвилі інфляції та знецінення життя громадян.
Розрахунки фахівців УКРПЕК не втішні. Якщо законопроекти наберуть чинності, виробники додатково сплачуватимуть біля 7 млрд грн на рік. Одночасно з тим роздрібні ціни на товари повсякденного попиту зростуть на 15% - 17%. Враховуючи, що близько 80% товарів в упаковці – це продукти харчування, впровадження податків завдасть болючого цінового удару саме по цьому сегментові ринку.
Положення законопроектів маніпулюють свідомістю громадян, адже в них зазначається, що зібраний з виробників податок на упаковку буде акумулюватися та розподілятися між регіонами країни для створення виробничих потужностей з утилізації сміття. Проте ініціатори законопроектів замовчують той факт, що в Україні вже є розвинена мережа переробних підприємств, потужність яких використовується лише на 55%-75%. Через гострий дефіцит сировини вони змушені щороку імпортувати з-за кордону в середньому 300 тисяч тон макулатури, склобою, ті ж відходи упаковки та іншої сировини на загальну суму $55-$60 млн.
Маніпуляція свідомістю в тому, що насправді політики переслідують наміри будівництва сміттєспалювальних заводів в містах України. І ці наміри детально розписані в законопроекті №4835-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії». Зокрема, ця законодавча ініціатива передбачає встановлення «зеленого тарифу», за яким електроенергія вироблятиметься від спалювання побутових відходів.
Проте, ця норма законопроекту, по-перше, протирічить європейським законодавчим нормам та міжнародним зобов’язанням України. А саме – Паризькій угоді, що була нещодавно ратифікована нашою країною, Директивам № 2008/98/ЄС «Про відходи» та №2010/75/ЄС «Про промислові викиди», та «Національній стратегії управління відходами в Україні до 2030 року», схваленої Кабінетом Міністрів.
По-друге. Будівництво сміттєспалювальних заводів в українських містах завдасть невиправної шкоди здоров’ю людей та екології.
По-третє. Україна спалюватиме цінну вторсировину, яку вітчизняні переробні підприємства закуповують за десятки мільйонів доларів.
Хто саме виграє від такої «сміттєвої реформи»? Відповідь очевидна – а ні Україна, а ні суспільство.
Саме тому громадськість неодноразово закликала народних депутатів України відхилити ці загрозливі законопроекти та прислухатися як до європейських фахівців, так і українських виробників.
Україна потребує закріплення на законодавчому рівні принципу розширеної відповідальності виробника, впровадження європейської практики роздільного збирання побутових відходів, суттєвого розширення мережі інфраструктури збирання та сортування законодавчого стимулювання цієї діяльності.
Тільки таким чином ми не будемо втрачати дорогоцінні ресурси, припинимо забруднювати довкілля, поступово позбавимося сміттєзвалищ та вирішимо інші важливі економічні питання: завантажимо переробну галузь промисловості, знизимо собівартість виробництва більшості видів продукції та споживчі ціни і, між тим продемонструємо всьому світові що ми насправді прагнемо приєднатися до реальних європейських цінностей.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 717
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 31056
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 28731
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24879
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8206
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7345