Країна нескінченних виборів: як зробити політичну рекламу корисною?
Якщо вибори – це перманентний стан нашої держави, то давайте зробимо так, щоб гроші, які витрачаються на політичну рекламу, спеціальним чином оподатковувались, перераховувалися в окремий спецфонд і йшли на потреби армії та/або на лікування поранених бійці
Востанню неділю перед виборами склалосявраження, що затиждень парламентська кампаніязавершиться, й держава (та її керівництво)нарешті почне спрямовувати всі ресурсине на політичний піар, а на відновленняармії й захист соціальних інтересівгромадян.
Алеце враження оманливе. Уже можнаконстатувати початок нової виборчаоїкампанії. Можливо, політична активністьне зменшується тому, що наступна ВерховнаРада не пропрацює весь строк своєїкаденції. Над майбутніми парламентаряминависає страх передчасного падіння зполітичного Олімпу.
Інебезпідставно.
По-перше,рейтинг президентської партії неминучевпаде, тому команді Петра Порошенкабуде конче необхідно провести місцевівибори якомога раніше.
Найкраще– у березні 2015 року. Приводів знайдетьсячимало, та основним мотиваційним гасломбуде «тотальна виборча люстрація».Буцімто вибори потрібно провести на 6місяців раніше не тому, що за рік БППвже не буде однозначним лідеромелекторальних симпатій, а через«персональний склад» місцевих рад, дояких увійшло багато «національнихзрадників» і т.п.
Навітьякщопроект переносу виборів на березеньпровалиться (як провалилася президентськаініціатива щодо переносу парламентськоїкампанії на середину жовтня), країнавсе одно залишиться в стані вічноїпідготовки до наступних перегонів.Згадаймо: за останні 10 років Українадвічі пережила позачергові перевиборипрезидента (організовані радше вполітичний, а не в конституційний спосіб)та ще двічі – авральні парламентськікампанії.
Насправдінічого страшного в частих виборах немає:щочастіше вони проходять, тим якіснішевідбувається ротація влади. Та зважаючина складні умови, в яких опиниласядержава, було б доцільно обмежити потіккоштів, які витрачаються на політичнурекламу. Урешті-решт цим грошам можназнайти корисніше застосування.
Зарізними експертними оцінками стандартнарекламна кампанія для партії коштуєблизько 50-80 мільйонів доларів. У тойчас, коли держава не може забезпечитисвою армію зброєю, технікою та нормальнимраціоном харчів, українські політикивикидають на смітник близько 1-1,5 мільярдадоларів. На телерекламу, листівки,концерти, підкуп виборців та іншийнепотріб.
Якщовибори – це перманентний стан нашоїдержави, то давайте зробимо так, щобгроші, які витрачаються на політичнурекламу, спеціальним чином оподатковувались, перераховувалися в окремий спецфонді йшли на потреби армії та/або на лікуванняпоранених бійців і підтримку родин, уяких війна забрала найдорожче –чоловіків, дітей та батьків.
Такатехнологія добре вписується у стратегіюсоціальної справедливості: якщо певнідії олігархів у боротьбі за державнувладу приносять користь країні тасуспільству (у формі продукуваннясистеми безпеки), то їх требадозволити.
Наприклад,на кожну гривню, що витрачається напередвиборчу рекламу, з політика чипартії треба брати ще одну гривню дляспецфонду. Якщо трансляція відеороликана популярному телеканалі коштує близько100 тисяч гривень, то кандидатам доведетьсязаплатити ще 100 тисяч податку за йогодемонстрацію.
Завдякитакому закону ми могли б і впорядкуватирекламний ринок України, і допомогтивійську, і нарешті зробити так, щобполітична реклама не викликала обуренняй роздратування. Хочете піаритись? Будьласка! Але робіть це з користю длясуспільства.
Інакшеми лише поглибиморозрив між політикумом і народом. Першийу гонитві за владою та доступом домеханізмів розподілу ресурсів готовийвитрачати все більше коштів на пудрудля мізків, другий – усе менше розуміє,навіщо Україні політичне керівництво,яке весь робочий час приділяє розробціта поширенню самореклами.
Таще й у такі складні часи.
Звісновиникає запитання: а хто буде розподілятиці кошти? Чи не підуть вони до кишеніякогось мажора, що купив державну посаду?
Звичайно,умовний фонд імені «Політичної реклами»може стати ласим шматком для чинуш-крадіїв,тому контроль за його наповненням тавитратами має здійснювати спеціальнавиборна громадська рада, до якої повинніувійти військові волонтери (які вжепівроку тримають українську армію насвоїх плечах), військові спеціалістизі служби постачання, журналісти тауповноважені представники від всіхпарламентських фракцій.
Тачи погодиться сучасний українськийполітичний клас на такі зміни? Ні… боодна річ – театрально рвати на собівишиванку, бити себе в груди та кричати«слава Україні», а інша – перераховуватикровні гроші не на офшори, а на потребивласної держави.
Не хочеться узагальнювати, алебільшість нинішніх лідерів електоральнихсимпатій щедрими спонсорами українськоговійська, чесно кажучи, не назвеш.
І ця проблема вдаваною люстрацієюта виборами не вирішиться. А повернутисядо неї все ж доведеться. Держава не маєкоштів для створення сучасної військовоїінфраструктури, а громадянське суспільство(попри ініціативи з постачання військовихзброєю, речами та харчами) власнимисилами з цим завданням впоратися неможе.
Залишається лише проштовхуватиідею використання політичної рекламияк форми державного спонсорства, боінакше встановленням «справедливості»в Україні займатимемося вже не ми, авуличні радикали з зовсім іншимипоглядами на механізми перерозподілуолігархічних грошей.
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 154
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 102
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 36204
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
28538
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 22657
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 10864
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8905